Я люблю школу, в якій вчуся. Вона велика й світла. Чистенькі вікна так і сяють на сонці. На першому поверсі знаходиться спортивний зал, де ми розвиваємося фізично, загартовуємося. Також там знаходиться актовий зал, де ми влаштовуємо різні вистави, концерти, інтелектуальні конкурси на честь різних свят. Класи у моїй школі охайні, затишні, в них приємно навчатися.
З усіх боків школа оточена деревами, кущами, квітами. Навесні та влітку під вікнами квітне бузок і рози. Поряд зі школою знаходиться спортивний майданчик, діти там грають у різні спортивні ігри. Він завжди доглянутий учнями.
Шкільні вимоги завжди виконуються. Учні завжди охайні, ніколи не спізнюються на уроки. Діти мого класу дружать між собою. Але головне, за що я люблю свою школу, — це можливість одержувати знання. Усі ми приходимо до школи маленькими дітлахами, а залишаємо її дорослими людьми. Спочатку нас'вчить перша вчителька, а потім — скільки предметів, стільки й учителів. Вони намагаються передати нам свої знання, свою любов до шкільного предмета. Але найголовніше, що намагаються зробити вчителі, це сформувати наш світогляд, закласти фундамент на майбутнє життя, виховати нас. Велике нашим педагогам за їх працю, за їх терпіння.
