За своїм значенням і граматичними властивостями прикметники поділяються на три розряди: якісні, відносні і присвійні.
Якісні прикметники виражають ознаку предмета, яка може бути властива предмету в більшій або меншій мірі (колір, розмір, сила, температура, смак і под.): червоний, високий, низький, широкий, веселий, теплий, товстий, старий, молодий, міцний.
Відносні прикметники виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не може бути в предметі в більшій чи меншій мірі: осінні дощі (дощі, які бувають восени), дитяча книжка (книжка для дітей), весняні квіти (квіти, які бувають навесні).
Присвійні прикметники виражають ознаку, яка вказує на приналежність предмета якійсь особі, рідше — тварині: батьків кожух, братів мотоцикл, материна хустка, вороняче гніздо і відповідають на питання чий?
1. якісні
2. якісні
3. присвійні
4. відносні
5. якісні
6. відносні
7. якісні
8. відносні
9. присвійні
10. якісні
Объяснение:
Понад десять тисяч дерев росте на земній кулі. Кожне з них має свою назву. Та лише одне з-поміж них носить ім’я людини. Це дерево – секвоя.
Кривава боротьба точилася між корінним населенням Америки та білими завойовниками. Страшній вогнепальній зброї чужинців.Секва загинув у одній з нерівних сутичок. Та його народ ще довго чинив чужинцями опір. На честь безстрашного волелюбного Секви індіанці назвали найміцніше, найвище, найвитриваліше дерево своєї землі.
Завойовники робили все можливе, щоб примусити індіанців забути свою історію, намагалися витравити з їхньої пам’яті героїчні легенди й перекази про колишню незалежність рідної землі.
Тому-то й муляла очі завойовникам могутня секвоя. Адже своєю назвою вона нагадувала про звитяжного вождя Секву!Європейці заходилися перейменувати дерево. Спершу нарекли його каліфорнійською сосною. Тоді вигадали назву «мамонтове дерево». Обидві назви не прижилися Звісно, поширення не набула жодна з цих назв. Їх не визнавали індіанці. Горде ім’я Секви залишалося невідривним від дерева-богатиря.
Переносне значення слів – це мовний художній засіб, закладений в його понятті переносити значення найменування з одного предмету на інший, воно несе асоціативні стосунки, тобто ґрунтуються на асоціаціях. Щодо завдання, ми знаємо, що переносне значення слів може бути впроваджене за до метафори, метонімії, синекдохи, які вважаються літературознавчими поняттями, де:
Метафора – це перенесення значення слова на основі подібності внутрішніх чи зовнішніх ознак.
Приклад: Голова колони здалася через пагорба, і Стів припав до оптичного прицілу «Браунінга».
Голова колони - військовий термін, який означає «передня частина» колони. Слово «голова» має переносне значення, яке ґрунтується на асоціації щодо розташування в колоні, подібності голова - перший, вищий, фронтальний.
Треба сказати про уособлення як вид метафори, тому що приведені слова для утворення мовних засобів мають його прямі ознаки, тому що уособлення – це перенесення особливостей поведінки людини на живу та неживу природу
Приклад: 1) Небо плаче дощем, а я плачу про нього, Схожу з глузду день за днем, В моїй душі один лише він.
Небо плаче – ми розуміємо, що небо не може плакати, тобто перенесення значення гається в схожесті проявів: л’є дощ – небо плаче
2) Вітер, вітер ... Грає, співає, Спритно листя з дерев зриває, На прогулянку з собою кличе, Що в душі у мене - він не знає.
Вітер грає, співає – як і в попередньому прикладі, вітер не може співати та грати, в цьому прикладі ми бачимо асоціативне перенесення вітер дме, віє - вітер грає, співає
Метонімія – це перенесення значення за суміжністю на основі просторового, логічного, тимчасового зв'язку або на основі виникаючих асоціацій.
Приклад:
1) Божевільні вчинки засліплюють, народжуються з сліпоти і небачення зовнішніх обставин.
Вчинки засліплюють – в цьому прикладі мається на увазі, що вчинки мають пряме значення чемних результатів, в слові засліпили переноситься значення «вражають», тобто перенесення значення ґрунтується на суміжності дії та результату дії (вчинки мають результат небачення зовнішніх обставин)
2) Місто святкує День повного звільнення від фашистської блокади.
Місто святкує – ми розуміємо, що місто не може святкувати, бо це неживий предмет. Слово «місто» передає перенос значення з населеного пункту на його мешканців (мешканці святкують)
Синекдоха – це перенесення значення за суміжністю на основі відношення частини до цілого. В завданні не має прикладу синекдохи. На всяк випадок можна привести такий приклад: Це був кращий голос країни.