Дати поняття про діалог; - Вчитись складати діалоги; - Вчитись читати діалоги з інтонаційними наголосами; - Повторити вивчене про іменник; - Розвивати навики говоріння; - Розвивати вміння логічно мислити; - Розвивати пам`ять, увагу, уяву; - Виховувати бажання говорити грамотно; - Виховувати прагнення до вивчення української мови.
Тип уроку: Навчально-виховний
Хід уроку: Протягом дня кожен з нас спілкується з іншими людьми. А під час спілкування ми ділимось своїми враженнями про навколишній світ, події, що відбуваються довкола нас, ми ділимося один з одним радістю, щастям, успіхами і невдачами. Ми радіємо новому дню, першим весняним квітам, сонечку, що зігріває нас своїм теплом. Для того, щоб про все це розказати, нам потрібен мовний діалог. Діалог – це один з видів передачі прямої мови. Пряма мова – це мова, яка передана дослівно, тобто точно так, як її висловив автор. Наприклад. Євген горіхи роздає: -Оце – моє, оце – твоє… -А це чиє? -Це теж моє! Ти ж бач, горіхів не стає…- А в вас такий Євгенко є, Що так горіхи роздає? (Л.Пшенична)
У діалозі можуть приймати участь двоє або більше осіб (це схоже на розмову учнів під час шкільної перерви, можуть розмовляти двоє, а можуть - троє і більше). Кожне речення, яке промовляється учасниками діалогу, називається реплікою.
Визнач, яку репліку говорить кожен із учасників діалогу. У лікарні їх чекала приємна несподіванка. Мама, усміхнена, якась ніби ла, сама вийшла їм назустріч у коридор. Обцілувала всіх, а потім підхопила Василька на руки. -Маріє, що ти робиш?-злякався батько.-Підіймати з твоїм серцем… -А що моє серце? Вранці сьогодні черговий лікар сторопів: пульс – у нормі, тиск – як у космонавта. Мені вже років десять так гарно не було. Мабуть, незабаром випишуть. -Ура!- вигукнув радісно на весь коридор Василько. Аж та няня, що дозволила йому входити в мамину палату, невдоволено ци́тькнула на нього: -Це тобі – лікарня, а не стадіон. Хворим спокій потрібен. А ви чому не в ліжку? Постільний режим… Бабуся слідком: -Стривай, ти ж передачу забула…(О.Гурба) Порахуй, скільки людей приймає участь у діалозі?
Для багатьох людей читання – найкращий вид відпочинку, який розслаблює і заспокоює. Від захоплюючої книги неможливо відірватися, поки не прочитаєш її «від кірки до кірки».
Читання розвиває уяву і фантазію. Світ книг – прекрасний і дивний. За кожною обкладинкою ховається неповторна історія – зі своїми героями, подіями і атмосферою. Читаючи книги, ми занурюємося в цей світ, радіємо або сумуємо разом з персонажами, співчуваємо їм або висловлюємо своє засудження.
Читання розвиває посидючість і вміння самостійно знаходити інформацію, виділяти з неї головне.
У людей, які багато читають, багатий словниковий запас. Вони легко висловлюють свою точку зору, кажуть правильно і красиво . Читання книг розкриває людську душу. Деякі прочитані історії можуть запам'ятатися на все життя і навіть вплинути на долю.
Нарешті настала зима... Пора, що приносить до наших будинків чудеса та навіює святковий настрій. День стає коротким, а ніч тягнеться довго. Вже всі в очікуванні нового року, подарунків та мандарин. Навкруги лежить сніг, а вулички прикрашені святковими новорічними прикрасами, що поглинають нас у свою атмосферу. Дітлахи залюбки ліплять сніговиків, грають в сніжки, катаються на лижах та санчатах. Наближається час колядок, щедрівок та привітань. В цей час кожен з нас, дорослий чи малий, перебуває в очікуванні дива.
- Вчитись складати діалоги;
- Вчитись читати діалоги з інтонаційними наголосами;
- Повторити вивчене про іменник;
- Розвивати навики говоріння;
- Розвивати вміння логічно мислити;
- Розвивати пам`ять, увагу, уяву;
- Виховувати бажання говорити грамотно;
- Виховувати прагнення до вивчення української мови.
Тип уроку: Навчально-виховний
Хід уроку:
Протягом дня кожен з нас спілкується з іншими людьми. А під час спілкування ми ділимось своїми враженнями про навколишній світ, події, що відбуваються довкола нас, ми ділимося один з одним радістю, щастям, успіхами і невдачами. Ми радіємо новому дню, першим весняним квітам, сонечку, що зігріває нас своїм теплом. Для того, щоб про все це розказати, нам потрібен мовний діалог.
Діалог – це один з видів передачі прямої мови. Пряма мова – це мова, яка передана дослівно, тобто точно так, як її висловив автор.
Наприклад.
Євген горіхи роздає:
-Оце – моє, оце – твоє…
-А це чиє?
-Це теж моє!
Ти ж бач, горіхів не стає…-
А в вас такий Євгенко є,
Що так горіхи роздає? (Л.Пшенична)
У діалозі можуть приймати участь двоє або більше осіб (це схоже на розмову учнів під час шкільної перерви, можуть розмовляти двоє, а можуть - троє і більше). Кожне речення, яке промовляється учасниками діалогу, називається реплікою.
Визнач, яку репліку говорить кожен із учасників діалогу.
У лікарні їх чекала приємна несподіванка. Мама, усміхнена, якась ніби ла, сама вийшла їм назустріч у коридор. Обцілувала всіх, а потім підхопила Василька на руки.
-Маріє, що ти робиш?-злякався батько.-Підіймати з твоїм серцем…
-А що моє серце? Вранці сьогодні черговий лікар сторопів: пульс – у нормі, тиск – як у космонавта. Мені вже років десять так гарно не було. Мабуть, незабаром випишуть.
-Ура!- вигукнув радісно на весь коридор Василько.
Аж та няня, що дозволила йому входити в мамину палату, невдоволено ци́тькнула на нього:
-Це тобі – лікарня, а не стадіон. Хворим спокій потрібен. А ви чому не в ліжку? Постільний режим…
Бабуся слідком:
-Стривай, ти ж передачу забула…(О.Гурба)
Порахуй, скільки людей приймає участь у діалозі?