- Привіт Андрійко!- Привіт Оленко!- Як в тебе справи?- Добре. Ти прийшла до Нового року готуватися?- Так. Ми співаємо, танцюємо і вчимо новорічні вірші. В якому костюмі ти будеш на карнавалі?- Я буду в костюмі Спайдермена.- А хто це такий?- Це герой, який рятує людей. А в якому костюмі будеш ти?- Я ще не визначилась. А ти приймав участь у конкурсі «Ялинкові прикраси»?- Так. В минулому році я зробив велику цукерку.- Ну добре. Бувай.- Бувай.
Довженко - найсучасніша людина серед митців кіно. Кінематограф світу мав би вже давно заснувати найвищу премію його імені, бо, по суті, всі режисери - його учні. Довженко - найніжніший син України. Він був хворий Красою з великої літери. І всю історію свого народу бачив і показував через Красу. Він завжди боявся, щоб образи й характери не підмінювалися посадами, а драматургія -субординацією. Довженко шаленів від думки , що ми - народ упосліджений, не здатний опам’ятатися, пригадати свою історію. Він народився й жив для добра та любові. «У красі більше глибокої істини, ніж в одній лише голій правді. Істинне те, що прекрасне». Це - його безсмертні слова
