Складіть і запишіть по два речення зі словами здається видно так щоб у першому реченні слово було вставним а в другому - членом речення може,видно,правда,на щастя
1) Мій брат може все, але цього разу він оступився. - Може, це на щастя, що посуд б'ється?- невпевненно спитав тато. 2) Вдалині було видно цілу зграю птахів, що летіли далеко-далеко за небокрай. Учень, видно, злякався, коли почув тяжке завдання вчителя. 3) Правда, я ніколи ще так не чинив, це було вперше в моєму житті. Правда, як людина - сама за себе каже. 4) На щастя, все обійшлося, тому Славко дуже зрадів. На щастя в нього не було причин, він лише сумно дивився вбік.
Директорові Львівської середньої школи №16 Филипенку М. І. Сухомлинського Миколу Олександровича, який проживає за адресою: м. Львів, вул. Смачна, 5, кв. 15 Заява зарахувати мою доньку, Сухомлинську Віторію, до 10 класу вашого закладу. До заяви додаю: копію свідоцтва про народження; довідку про стан здоров'я дитини. 21.04.2016 (Підпис)
Що таке сімейна реліквія? Це річ, свято збережена як пам'ять про минуле. Такою реліквією став для нашої родини звичайний учнівський альбом для малювання. Тільки в ньому замість малюнків були записані спогади татових і маминих батьків — моїх дідусів і бабусь — про наших дідів-прадідів. Вийшла рукописна історія роду. Виявилося, що в нашому роді був візкових справ майстер. Він робив вози — чотирьохколісні візки для перевезення вантажів кіньми, а також фаетони — легкі коляски з відкидним верхом. Це умілець по материнській лінії.
А от у родині батька була ціла династія умільців — фахівців у копанні колодязів.
Відзначалися наші предки й у спорудженні вітряних млинів, у ткацтві, садівництві.
Поряд зі спогадами про цих людей з'явилися записи про нинішніх членів родини. Тато мій, наприклад, інженер-будівельник, мама — бібліотекар. Це вона запропонувала вести сімейний літопис. Записи будуть продовжені, адже в мене є двоюрідні брати і сестри. З'являться сторінки, присвячені їм, їхнім родичам. Колись і я створю свою родину. І вже наші нащадки продовжать нашу традицію.
Зрозуміло, одним альбомом тут не обійтися. Може, на той час цей літопис буде не рукописним, а закладеним в електронну пам'ять комп'ютера. У всякому разі наші імена й імена наших предків не будуть забуті нащадками.
- Може, це на щастя, що посуд б'ється?- невпевненно спитав тато.
2) Вдалині було видно цілу зграю птахів, що летіли далеко-далеко за небокрай.
Учень, видно, злякався, коли почув тяжке завдання вчителя.
3) Правда, я ніколи ще так не чинив, це було вперше в моєму житті.
Правда, як людина - сама за себе каже.
4) На щастя, все обійшлося, тому Славко дуже зрадів.
На щастя в нього не було причин, він лише сумно дивився вбік.