Загальноутвердженим правилом моралі є такі слова " не хвали сам себе, нехай тебе інші хвалять". Отже, якщо говорити про справжнє добро, то воно повинно йти від самого серця, з найщиріщими пориваннями. Вважається правильним, за зроблене добро не чекати ніякої похвали. Якщо вчинена справа справді добра і безкорисна, то обов"язково знайдуться вдячні люди, які похвалять і віддячать. А іноді самі добрі вчинки це ті, які зроблені таємно. Не потррібно хвиюватися про те, що ніхто не знатиме доброчинця в обличча: головне правило моралі - зроби добро і воно повернеться до тебе в більшій мірі - ще ніхто не скасовував.
За зроблене добро не чекай похвали
За добро не потрібно чекати похвали. Адже добро необхідно робити від чистого серця, не чекаючи за це подяки або визнання. Шляхетна людина буде творити добрі справи не зважаючи ні на що, адже все одно все те, що ми робимо у житті так чи інакше повернеться до нас знову. Не потрібно переривати ланцюг добра! Навіть якщо вам не сказали за добру справу, якщо той, кому ви допомагали, неввічлива людина, або просто забула подякувати, будьте впевнені, що ваш вчинок все одно є великим вкладом у скарбничку людяності, добра та милосердя.
Зовсім-назовсім, передовсім, всім, винесім, передусім, усім, вісім, сім, грім, карім, старім, добрім, щедрім, мудрім, мокрім, окрім, крім
Аж ніяк-маніяк, ніяк, кон’як, хом’як, хлоп’як, черв’як, миш’як, натяк, ніштяк, кістяк, чортяк, босяк, косяк, повсяк, всяк,дурняк, як-не-як, хтозна-як, як
Ні до чого- нідочого, дівочого, ластівочого, жіночого, пророчого, лісничого, невільничого, дільничого, найдорожчого, найближчого, найнижчого, нижчого, дужчого, найтяжчого, дечого, овечого, лелечого, старечого, вовчого, ледачого, лежачого, юначого, мишачого, смердючого, гадючого, літаючого, воскресаючого