Мама мене будить зранку о сьомій годині. Ой, як важко прокидатись, залишати в ліжку сни. Та я вже стала ученицею, а тому маю свій розпорядок дня. Спочатку я застеляю ліжко, вмиваюсь, не забуваю зробити зарядку. Після сніданку одіваю шкільний одяг, беру портфель та йду до школи. Там я знову побачу своїх друзів, однокласників, почую цікаві розповіді вчителів. Після уроків я повертаюся додому, обідаю, відпочиваю або біжу в школу мистецтв, де лине чудова музика. Пізніше виконую домашнє завдання, складаю зошити та книги у портфель. Улітку день довший, тому більше часу я можу провести на свіжому повітрі та відпочити з друзями. Надвечір я вечеряю, граю на фортепіано або дивлюсь мультфільм. Увечері о дев’ятій годині мама нагадує мені, що вже пора спати. Я лягаю у ліжко, де мене знову чекає новий сон, а завтра – новий день. Ось такий у мене зараз розпорядок дня.
Кожний з нас є невід'ємною частиною природи. Нам подобатися гати за першою капеллю, що передвіщає початок весни за першим снігом, що перетворює місто в білу казку за осіннім листопадом, що встеляє землю золотим килимом. Однак всі частіше ми забуваємо, що вся ця краса дуже залежить від нас, від того як ми до неї ставимося. Адже всього цього не буде, якщо люди не перестануть перетворювати нашу планету в більший сміттєвий смітник Так, ми чекаємо весни, але адже навесні тане сніг, виставляючи напоказ все те, що люди кидали в нього, думаючи, що це не страшно, цього ніхто не побачить. Але ми бачимо. Це бачать всі, коли сніг уже зійшов, а перша зелень не в змозі сховати все це сміття. Ми повинні ставитися до навколишньої природи, тому що ставимося до власного будинку, але адже будинку ми не кидаємо непотрібні речі на пів Важливо берегти природу, адже нам має бути передати цей мир нашим дітям, які повинні побачити його таким, яким бачимо його ми. Для них мир повинен бути чистим. У ньому не повинне бути сміттєвих пакетів, що валяються уздовж доріг. Вони не повинні бачити пивних пляшок, що коштують на кожному куті. Наші діти повинні вчитися в нас зберігати цей мир, переймаючи в нас корисну звичку - не смітити. Якщо вони цьому навчатися, то у свою чергу постараються передати вже їхнім дітям той мир, що їм показали ми З повагою потрібно ставитися не тільки до міської природи, але й до лісів. Відправляючись на відпочинок у сусідній ліс, ми навряд чи зрадіємо, побачивши там замість чудесних квітів жахливі пластикові пляшки, викинуті недбайливими туристами. Тим більше пластик, як всім відомо, залишається в землі довгі роки й не гниє. Ліси повинні радувати нас могутніми деревами, благоухающими рослинами, чистою водою дзюркотливих струмків, а не засмучувати горами сміття, залишеного там людьми. Давайте берегти природу, адже вона так від нас залежить!
На мою думку, ліс в житті людини відіграє важливу роль. По-перше, він дає нам природні блага за до яких ми можемо задовольнити свої потреби. Наприклад, деревина. Можу з уперненістю сказати, що в кожному домі є хоча б одна річ, виготовлена з дерева. Це може бути як меблі так і предмети щоденного використання (посуд та ін.). По-друге, девера фотосинтезують повітря, яким ми дихаємо. По-третє, ми часто йдемо на відпочинок саме до лісу, на пікнік. Тому ліс відіграє важливу роль у нашму житті. Іноді ми цього не помічаємо
Спочатку я застеляю ліжко, вмиваюсь, не забуваю зробити зарядку. Після сніданку одіваю шкільний одяг, беру портфель та йду до школи. Там я знову побачу своїх друзів, однокласників, почую цікаві розповіді вчителів. Після уроків я повертаюся додому, обідаю, відпочиваю або біжу в школу мистецтв, де лине чудова музика. Пізніше виконую домашнє завдання, складаю зошити та книги у портфель. Улітку день довший, тому більше часу я можу провести на свіжому повітрі та відпочити з друзями. Надвечір я вечеряю, граю на фортепіано або дивлюсь мультфільм. Увечері о дев’ятій годині мама нагадує мені, що вже пора спати. Я лягаю у ліжко, де мене знову чекає новий сон, а завтра – новий день.
Ось такий у мене зараз розпорядок дня.