Відповідь:
Пояснення:
ема: Присвійні займенники. Морфологічний розбір займенників
Хід уроку
ПРИСВІЙНІ займенники вказують на належність чогось:
мій, наш - першій особі;
твій, ваш - другій особі;
їхній - третій особі;
свій - будь-якій особі.
Присвійні займенники змінюються за родами, числами й відмінками
Н.в.
мій
моя
моє
мої
Р.в.
мого
моєї
мого
моїх
Д.в.
моєму
моїй
моєму
моїм
Зн.в.
мій, мого
мою
моє
мої, моїх
Ор.в.
моїм
моєю
моїм
моєми
М.в.
(на) моєму, моєм
(на) моїй
(на) моєму, моєм
(на) моїх
Значення присвійних займенників можуть набувати особові займенники: його, її, їхній у формі родового відмінка.
ПОРІВНЯЙТЕ:
Це блудний син.
І хто його не знає?
І. Драч
Була його дорога нелегка.
М. Рильський
А її огорнула печаль.
Б. Олійник
У її очах ворухнувся здогад.
М. Стельмах
Такі присвійні займенники, на відміну від особових, ніколи не мають приставного звука [н].
Послідовність розбору займенника як частини мови
Займенник, його загальне значення.
Початкова форма.
Розряд за значенням.
Рід (якщо є).
Число (якщо є).
Відмінок.
Синтаксична роль.
