Слово (що? іменник) найтонше (яке? прикметник) доторкання (що? іменник) до серця (до чого? іменник), воно (що? займенник) може стати (що зробити? дієслово) і ніжною (якою? прикметник) запашною (якою? прикметник) квіткою (чим? іменник) і живою (якою? прикметник) водою (чим? іменник), що (що? займенник) повертає (що робить? дієслово) віру (що? іменник) в добро (в що? іменник) і гострим (яким? прикметник) ножем (чим? іменник), і розжареним (яким? прикметник) залізом (чим? іменник), і брудом (чим? іменник). Мудре (яке? прикметник) і добре (яке? прикметник) слово (що? іменник) дає (що робить? дієслово) радість (що? іменник), нерозумне (яке? прикметник) і зле (яке? прикметник), необдумане (яке? прикметник) і нетактовне (яке? прикметник) приносить (що робить? дієслово) біду (що? іменник).
Если будут вопросы - обращайтесь:)
Отметьте как лучший ответ, если не сложно ❤️
71. У якому варіанті всі дієприслівники доконаного виду?
б. перемігши, закопавши, опрацювавши
72. У якому варіанті всі дієприслівники недоконаного виду?
б. жартуючи, плачучи, підстрибуючи
73. У яких рядках усі дієслівні форми належать до незмінних:
в. посіяти, посіявши, посійте;
г. відкрити, відкривши, відкривають
74. Інфінітив є в реченні
б. Казати правду треба вчасно і невчасно.
75. Усі дієслова доконаного виду в рядку
г. вивчити, зібрати, вдуматися
76. З’ясуйте, яким членом речення виступає виділене дієслово. Мистецтво СЛУХАТИ дано не кожному.
в. додаток
77. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи однини дієслова
а. сидіти — сижу
78. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2 особи однини дієслова
в. їздити — їздеш
79. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 1 особи множини дієслова
б. малювати — малюїмо
80. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму 2 особи множини дієслова
г. бути —є
"Той, хто не говорить державною мовою країни, у якій живе, або гість, або найманець, або окупаний..."
«Людські мови – як і все у природі – мають свої характерні риси, своє неповторне лице, свій образ. Має такий образ і українська мова. Який він, цей образ? Українська мова сьогодні – це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням…» Віками народ витворював собі мову. Від звука, слова – до пісні. Триста тисяч пісень склала Україна українською, своєю мовою. Серед них – світові шедеври. Українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів. Україна створила мистецтво, визнане в усьому світі. Україна дала людству геніальних мислителів, поетів. Українська мова – сформована цивілізована, працьовита, талановита. І ця нація перестає бути нацією, відхрещується від себе, від своєї мови, від того, що є скарбом душі і думки. Історія дала нам шанс.
Гріх не скористатися ним сповна. Бути чи не бути МОВІ, залежить від кожного з нас. Щоб стати нарешті собою, а не придатком до когось, щоб створити незалежну й міцну економіку, багату культуру, науку, суспільство, потрібно насамперед відродити нашу мову.
Стереотип українська мова має два осереддя: перше – милозвучна мова, навколо якого групується визначення української мови як приємної, м’якої, лагідної, материнської, друге – державна мова, до якого тяжіють визначення нормативна, літературна, жива, сучасна, перспективна.
Рідна мова - найкоштовніший скарб, найцінніший дарунок і наймогутніший оберіг. Мова для людини - що крила для птаха: він їх не почуває, але без них ніколи не здійметься до небес.
Тема збереження рідної мови, рідного слова актуальна в наші дні, а в нашому місті особливо. Прикро чути, як молоді люди соромляться говорити рідною мовою, зраджуючи цим себе, свою родину, свій рід...А тим самим втрачаючи свою людську гідність, бо мова є осереддям людської гідності. Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови, таких людей можна назвати мовними мутантами.
Мова – явище космічне. Бо слово – струмопровід космічної енергії.
- Що таке слово? – Запитуєш себе. І чіткої відповіді дати не можеш.
- Ну що б здавалося слова?
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує.