1.Утриматись не можу від спокуси до неба зір з надією звести: трикутником летять додому гуси, немов солдатські стомлені листи. 2. Дощ давно вже перестав, хмари розійшлися, виплив ясний місяць, заглянув у вікна, а на долівці по стінах розмальовував чудні якісь узори-виводи. 3. Відчинила двері - вітер як дмухне, аж засвистів. 4. Хай зрозуміє тут твоя дитина: до дідових і бабиних пісень подібна дуже мова солов’їна. 5. Приливали доріженьку - вона все куриться, розважали рідну неньку -вона все журиться. 6. Махнула осінь в лісі - вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами, зашуміли глибоким та важким стогоном, тугою за минулим літом. 7. Я чув легенду: Прометей добув вогонь для всіх людей.
Хліб завжди цінується українцями. Усі розуміють, що без хліба людину чекає голод. Про нього складено багато прислів'їв та приказок. Він усьому голова. Хлібом-сіллю на вишитому рушнику гостинні українці з давніх часів зустрічають дорогих гостей. Вміють випікати смачні та запашні короваї, хлібини, калачі. Наші предки ніколи не залишали на столі крихти хліба. Коли падала хлібина, піднімали її й цілували за життя, що на ньому тримається. Бо зернові рослини, які дають хліб, смачною випічкою та кашами годують людей, а кормом - домашню худобу. До хліба повинне бути дбайливе ставлення.
