Разом треба писати не з усіма прислівниками в рядку: а)не/гативно, не/по-людськи, не/щодавно б)не/порушно, не/притомно, не/холодно, а тепло в)не/дуже, не/забаром, не/самовито г)не/втомно, не/вдовзі, не/обхідно
Я українка Мій рідний край - Україна. Це місце де я народилась, живу, навчаюсь. Хоча зараз ми одягнені не в народні костюми, на свята українці одягаються в вишиванку,шаровари або юбку, вінок або ковпак. Я люблю Українські традиції. Особливо зимові, коли ходиш колядуєш і людям добре, і тобі весело. Так люблю я їздити в село. Там біля кожної хати символ україни – калина-красуня. А біля річки стир верба гнеться в воду. В далеку від неї стоїть ліс. А в ньому на поляні столітній дуб, поблизу джерельце. Ще далі поле. Я українка – і пишаюся цим.
Весна.Наша хата потребувала ремонту.Батько фарбував стіни,а мама садила мальви.Ремонт відбувся дуже швидко. Після ремонту до нас під стіху прилетіли чудові птахи-ластівки.Напевне їм також сподобалась наша хата. Хата у нас була невеличка в куті була велика піч на якій ми спимо.Дуже затишно у нас.На білих стінах були вишиті рушники які нам дісталися від прабабусі.А найцікавіше було на горищі.Там зберігалися звичайні та рідні речі такі як: вишиті сорочки,чоботи мого батька та дідуся,світлини всього роду та мої малюнки. Коли ми вперше з дідусем піднялися на горище він знайшов гарний килимок який подарувала йому його мама.Дід подарував килим мені. Я дуже люблю свою хату.