Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів.
На уроці потрібно бути уважним тому, що тільки у тиші можна спокійно провести урок. Викладачу дуже важко іноді перекрикувати увесь клас. А в день таких класів може бути і не один, і не два, а зо 5, 6, а й навіть 7. Засвоїти матеріал можливо лише при повній концентрації учня. Уміння бути уважним й помічати різноманітні деталі дуже стане корисливим у майбутньому. Шкільні предмети даватимуться тільки тоді легко, коли учень буде на них максимально зосередженим, тоді і навчання бути приносити і користь і саме тільки задоволення.
Дне з найтепліших для душі родинних свят в Україні - це Різдво. Водночас Різдво та Пасха — два найвеличніших християнських свята. Люди радіють народженню суса Христа. Історія цієї святкової дати наступна. Ьільше двох тисяч років тому на Землю прийшов Син Божий. Вій прийшов, як приходять у світ прості люди: немовлям. Маленьким хлопчиком він лежав у яслах біля тварин. Навіть віслюки та воли вітали його прихід. Земні батьки Ісуса Марія та Йосип дуже раділи, але знали, що їхній син має потім страждати та померти за гріхі людські. Щоб ушанувати Христа, який своєю смертю врятував людство, християни кожного року святкують його народження. У Святвечір люди збираються біля ялинки та куштують святкову кутю. Католики роблять це ввечері двадцять п'ятого грудня, а православні, греко-католики та деякі протестанти — ввечері шостого січня. Зазвичай Різдво в Україні - це родинне свято. Цього дня навідують близьких родичів, вшановують померлих предків, згадують хресних батьків. А молодь та діти йдуть колядувати та розігрувати вертеп, тобто традиційну різдвяну виставу. У вертепі грають колоритні персонажі, вбрані у яскравий мотлох. Це рогата коза, дотепний циган, веселий дід, лікар в окулярах та інші. Молодь вітає усіх навколо з народженням та прославляє його.
Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів.