Ось вже місяць космічний човен мандрує по безкрайому космосу. Нарешті зупинка. Нова планета. Щось вражаюче і загадкове. Один з космонавтів наважився оглянути невідоме оточення. Він ходив довгих три годи. Уважно придивлявся. Прислухався до всього. Все здавалось таким чужим і далеким серцю. Він стомився і почав сумувати. Побачивши не далеко від себе невеликий кам"яний насип він вирішив зупинитися і відпочити. Комонавто важко присів на гаряче каміння і сумним поглядом озирнувсь навколо. Якась пустка і нічого більше. Час минав швидко. Космонавт вирішив поврнутися. Коли він підійшов до човна, то зустрів таких же сумних друзів. Всі разом вирішили якомога швидше летіти назад, бо зрозуміли - рідніше рідної землі і в усьому космосі не знайдешⒶ.
із малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. у ній відбито його характер, історію, звичай, побут. як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної
мови. людина може покинути батьківщину і не чути більше рідної мови, але у підсвідомості залишаться колискові, які виспівувала мати, перші враження, добуті тільки цією, єдиною і неповторною, мовою. мовою, якою говорили діди й прадіди, з любов'ю до якої дитина з'являється на світ.