Оленка дуже любить природу.Одного разу коли вона була на прогулянці вона побачила хмару.Вона повільно і спокійно пливе собі по небу і закриває сонце.Оленка дивиться на ту хмару і бачить що вона ніби укриває всю землю.Дівчинка зажуриласяі заснула. Вона згадала коли вона була ще маленькою вона загубилася в лісі,вона розплакалася. Коли мама її знайшла вона їй сказала: 《Не плач,бачиш ти зі мною,я тебе люблю, і нікому більше не віддам,ліпше сміюся а не плач》 Дівчинка прокинулась і усміхнулась,вона підбігла до матусі обрала і поцілувала її.До О ленки підійшов кіт,дівчинка К ликала його до гри ,та нажаль він дуже лікувавсяЧерез пару років мама підійшла до дитини і сказала 《памятаєш цю хмару》Ця хмара була наповнена спогадами .
3.проліски про - префікс ліс - корінь к - суфікс и - закінчення проліск - основа
низька низь - корінь к - суфікс а - закінчення низьк - основа
навесні на - префікс весн - корінь і - суфікс
4. Низька квіточка з`явилася першою навесні, і ще одна, і ще - це проліски. Квіточка - підмет, з`явилася - присудок
5. Це вони відчули перші промінці сонця. Незабаром буде вже зовсім тепло. Прилетять і почнуть гомоніти перелітні пташки. Дерева, кущі, трави вибухнуть зеленими барвами. Закінчиться шкільне навчання. Розпочнуться мої літні канікули.
Р.в. Восьмиста сімдесяти дев'яти
Д.в. Восьмиста сімдесяти дев'ятьом
Зн.в. Вісімсот сімдесят дев'ять
О.в. Восьмистами сімдесятьма дев'ятьма
М.в. На восьмиста сімдесяти дев'ятьох
Думаю так, але невпевнена