- Сергію, чому ти знову не виконав домашнє завдання?
- Я не встиг.
- Не встиг? Гляди, бо не встигнеш на життя.
- Не встигну на життя? Це як?
- Не будеш вчитися, ніким не станеш. Не станеш ні лікарем, ні художником, ні спортсменом, ні будівельником, ні моряком, ні трактористом, ні вчителем - ніким. І життя пройде повз тебе. Нічого в житті не побачиш, ні про що не дізнаєшся. Не цікавим буде життя, сірим, прісним.
- А якщо буду?
- Тоді воно покаже тобі все своє різнобарв,я. Бо дуже воно любить працьовитих і сумлінних. Вчися, серденько, не лінуйся.
- привiт , Марiйко. Чим я могу тобi до
- я сьогоднi поiду на дачу. Я не хочу туди i'хати .
- чому?
- там нема чого робити!
- як!
- ось так.
- отакоi'! А гуляти по лiсах, збирати квiти , малювати пейзажи!
- але що робити , коли я все це зроблю?
- наш край багатий враженнями ! Ось за що я його люблю! За його красу та богатства природы!
- скорiйше б поi'хати на дачу!
- я рад, що допомiг тобi.
- дякую , Сашко. Бувай!
- нема за що. На усе добре.