Аналіз іменника. зробити аналіз іменника (гілкою) за схемою. 1. аналізоване слово. 2. на яке питання відповідає? 3. яка частина мови? 4. назва власна чи загальна? 5. назва істоти чи неістоти? 6. рід. 7. число. 8. з якими словами
зв'язане? 9. яким є членом речення9

👇

Ответ:

BarcelonaReal

13.06.2020

короче 1гілка, 2 Чим? (орудний відмінок); 3 іменник 4 загальна 5 неістоти, 6 жіночий(вона, або нею); 7 однина 8 склади речення та подивись з якими словами зв'язане( наприклад : Дівчинка і хлопець гралися гілкою та зламали її) в цему випадку "гралися" з дієсловом. 9 додаток

Пиши если еще по каким то предметам нужно

4,5(38 оценок)

Ответ:

Флаксария

13.06.2020

1. гілка

2. ким? чим?

3. іменник

4.назва загальна

5.неістоти

6. жіночий рід

7. однина

4,6(59 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

MichiChi

13.06.2020

АРОМАТ ЛЬВОВА
Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а духовно наснажитися. Не один колишній львів’янин, нині мешканець Києва, а чи Москви, чи Нью-Йорка, сподівається знову наситити своє серце флюїдами Львова, відчути солодку відповідність свого внутрішнього ритму з пульсом буття. У ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності світобудови, коли історію прочитуєш навіть дотиком руки, — кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.
Різноманітні вежі, шпилі, куполи, колони є ніби вулканічним виверженням духовної магми людства, яка так буйно прорвалася назовні з невидимих глибин у цьому місті, що зветься Львовом, і застигла в дивовижних архітектурних формах. Тут сповнюєшся відчуттям, що життя не минає даремно.
Невеликий архітектурний комплекс Вірменського катедрального собору є питомим фрагментом Львова, без якого той не був би самим собою. Мікросвітові собору притаманна аура, у якій народжуються емоції, здатні народжуватися тільки тут.
Заснований 1356 р. , він став і культовим осередком численної вірменської громади й одним із культурних центрів львівського поспільства. Щоразу, крокуючи Вірменською вулицею, радо відчуваєш, як силует вежі храму, спроектованої Петром Красовським із Лугано, лагідно проникає в твою свідомість. Відгороджене ґратками подвір’я Вірменського собору викликає непереможне бажання потрапити під його склепіння, бо здається, що, ступивши за цей поріг, опиняєшся в іншому вимірі простору і часу. І ось ти стоїш між сивокамінними колонами аркадних ніш, та ще за непроникною стіною дошкульного львівського дощу, без якого такі хвилини немислимі: саме дощ створює ледь помітне водяне екранне полотно, на якому пробігають живі картини минулого. І це казково! А якщо спроби споглядання візій виявилися марними, то можна згадати яскраву сцену з відомого кінофільму за участю Михайла Боярського «Д’артаньян і три мушкетери» , у якій відбувається дуель гасконця з Атосом, Портосом і Арамісом. Місцем зйомки її й стало це подвір’я. Тут же — надгробки з епітафіями 600-річної давності, з яких удається зрозуміти хіба те, що й могили не вічні.
Вулиця Вірменська — одна з не багатьох, яка передає львівську старовину найчіткіше, так би мовити, стійко утримує її аромат. Лаконічна й виразна форма ренесансного порталу житлового будинку № 20 чи не найкраще засвідчує собою XVI ст. , яке на Вірменській «випинається» з багатьох кутків і ніяк не поступиться наступним століттям. Навіть Хронос, котрий є символом швидкоплинності часу, фігурою котрого оздоблений фасад однієї з найцікавіших кам’яниць Львова — ампірний будинок «Пори року» , ніяк не може зарадити такому повільному рухові століть на цій вулиці. Навіть зодіакальний фриз, яким оздоблено цю ж кам’яницю, своїми дванадцятьма сузірними знаками втричі швидше лічить перебіг року, однак історична зміна віків усе одно ледь торкається вулиці Вірменської. Приваблюють рельєфи роботи Гартмана Вітвера на сусідній кам’яниці № 21, на яких прадавні міфологічні мотиви, напевно, також покликані символізувати людський поступ через народження нових поколінь. Поколінь, яким хоч і накреслено передавати одне одному естафету конкретної миті — «тепер і тут» , а все ж таки судилося колись оволодіти часом завдяки подоланню простору...

4,5(90 оценок)

Ответ:

aaahhjbffyji

13.06.2020

1) Проти дружечок, звичайно, сидiли бояри.
2) Було мати стане їй казати: "Пiшла б, доцю, на вулицю: бач, тепер весна, вона раз красна. Пограла б з подруженьками у хрещика, пiсеньок би поспiвала".
3)Тiльки було наша Маруся уряди-годи збереться до подруженьки на весiлля у дружечки.
4) Повчитись було у кривого Хоми, що на дерев'янцi ходить.
5) Такий-то був наш Василь до сього часу.
6) Обручами голова збита,
Мочулою свитка зшита,
Личком пiдперезався,
У бояри прибрався.
7) — Се я Василевi хочу приспiвати.
8) Зосталася Маруся сама.

Безсполучниковим називаэться речення, в якому немає ніяких сполучників, лише займенники, прийменники і т.і.

4,4(79 оценок)

Это интересно:

Образование

06.01.2021

Клюква стоит 250 рублей за кг, а малина 200....

Образование

16.03.2023

Решить систему уравнений x2 + y2 + xy = 3...

Образование

05.08.2020

Решить систему уравнений x2 + xy +y2 = 13...

Образование