Друг – це той, хто знає про тебе все, але при цьому н відвернувся від тебе. Це той, хто був з тобою і в радісні хвилини, і години великих труднощів. Це той, хто йде з тобою по дорозі життя та, коли ти ненароком спотикаєшся, він тебе підтримає за плече, підставляє свою руку.
Як можна зрозуміти хто справжній друг, а хто лише з тобою заради власної втіхи? Ніяк. Життя покаже все тобі саме. Бо інколи життя дає нам такі випробування, які ми самостійно пройти не зможемо, тому звертаємось по до до близьких людей. Серед таких людей ми й друзів ставимо поряд. І, коли в нас виникають труднощі, або життя завело до безвиході, шукаємо поради чи підтримки саме в них – справжніх друзів. А вже в такі миті можна зрозуміти, кому ти близька людина.
Часто ми чуємо, що справжній друг – це той, який у великій компанії помітив, що ти пішов. В цих словах є правда, але це не означає, що той, хто цього не помітив не до тобі у найскрутнішу хвилину твого життя. Не обов’язково справжній друг – це той, хто виріс з тобою, с ким ти ходив до школи або гралися разом. Це той, хто готовий буде віддати за тебе життя, адже вважатиме тебе за рідного.
П'ять років тому народилась моя сестра. У п'ятому класі класний керівник дуже хороший. У суботу п'ятого січня день народження Юлі. По українському звичаї гостей зустрічають хлібом сіллю. По українському звичаї молоді встають на вишитий рушник, По українському звичаї українці надівають вишиванки на свята. Трав'янистий чай дуже корисний. Трав'янисті лікарства допомагають лікувати горло. Трав'янистий колір зараз в моді. Якщо з'єднати синій і жовтий колір вийде зелений. Якщо з'єднати червону сукню із золотими прикрасами вийде гарний лук. Якщо з'єднати морозиво і молоко може получитися коктель.
Мова народу - кращий, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина; в ній втілюється творчою силою народного духу в думку, в картину і звук небо вітчизни, її повітря, її фізичні явища, її клімат, її поля, гори й долини, її ліси й ріки, її бурі і грози - весь той глибокий, повний думки й почуття, голос рідної природи, який лунає так гучно в любові людини до її іноді суворої батьківщини, який відбивається так виразно в рідній пісні, в рідних мелодіях, в устах народних поетів. Проте в світлих, прозорих глибинах народної мови відбивається не тільки природа рідної країни, але й уся історія духовного життя народу.Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, живущі та майбутні покоління народу в одно велике історичне живе ціле. Вона не тільки виявляє собою життєвість народу, але є якраз саме це життя. Коли зникає народна на мова, - народу нема більше! Ось чому, наприклад, наші західні брати, витерпівши всі різноманітні насильства від іноплемінників коли це насильство, нарешті, торкнулося мови, зрозуміли, що йдеться тепер уже про життя чи смерть самого народу. Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства більш нестерпного, як те, що хоче відібрати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків.Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п'є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити її жоден природознавець, воно знайомить її з характером людей, що її оточують, з суспільством, серед якого вона живе, з його історією та його прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик; воно вводить ї народні вірування, в народну поезію, як не міг би ввести жоден естетик; воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би дати дитині жоден філософ.
Як можна зрозуміти хто справжній друг, а хто лише з тобою заради власної втіхи? Ніяк. Життя покаже все тобі саме. Бо інколи життя дає нам такі випробування, які ми самостійно пройти не зможемо, тому звертаємось по до до близьких людей. Серед таких людей ми й друзів ставимо поряд. І, коли в нас виникають труднощі, або життя завело до безвиході, шукаємо поради чи підтримки саме в них – справжніх друзів. А вже в такі миті можна зрозуміти, кому ти близька людина.
Часто ми чуємо, що справжній друг – це той, який у великій компанії помітив, що ти пішов. В цих словах є правда, але це не означає, що той, хто цього не помітив не до тобі у найскрутнішу хвилину твого життя. Не обов’язково справжній друг – це той, хто виріс з тобою, с ким ти ходив до школи або гралися разом. Це той, хто готовий буде віддати за тебе життя, адже вважатиме тебе за рідного.