Коротшими стали дні, яснішим – небо. Шурхотить земля яскравим килимом з опалого листя. Дерева переодяглися в золотаво-червоні наряди. На південь відлітати зібралися птахи.
Восени повітря прозоре, навіть дихається легше. І життя стишує свій шалений біг. Осінь – пора збору врожаю та підбиття підсумків. Колись у цей час для народів, що працювали на землі, розпочинався відпочинок до наступної весни.
Сьогодні осінь – час розпочинати справи, ставати до роботи та навчання після літнього відпочинку, готувати оселі до холодів. Восени легше і працювати, і навчатися, бо прохолодна погода сприяє тому краще за літню спеку, весняну грайливість та зимові морози.
Ми любимо осінь за яскраві барви природи та довгоочікувані зустрічі з друзями, за повні грибів лісні галявини, стиглі плоди у садах та трохи сумний дощ за вікном.
Н.в. Чотири
Р.в. Чотирьох
Д.в. Чотирьом
З.в. Чотири
О.в. Чотирма
М.в. На чотирьох
Н.в. Сім
Р.в. Семи, сімох
Д.в. Семи
З.в. Сім
О.в. Сімома
М.в. На семи
Н.в. Дев'ять
Р.в. Дев'яти
Д.в. Дев'ятьом
З.в. Дев'ять, дев'яти
О.в. Дев'ятьма, дев'ятьома
М.в. На дев'ятьох
Н.в. Дванадцять
Р.в. Дванадцятьох
Д.в. Дванадцятьом
З.в. Дванадцять
О.в. Дванадцятьма
М.в. На дванадцятьох
Н.в. П'ятнадцять
Р.в. П'ятнадцяти
Д.в. П'ятнадцятьом
З.в. П'ятнадцять
О.в. П'ятнадцятьома
М.в. На п'ятнадцятьох
Н.в. Вісімнадцять
Р.в. Вісімнадцяти
Д.в. Вісімнадцятьом
З.в. Вісімнадцять
О.в. Вісімнадцятьома
М.в. На вісімнадцяти
Н.в. Тридцять
Р.в. Тридцяти
Д.в. Тридцятьом
З.в. Тридцять
О.в. Тридцятьма
М.в. На тридцятьох
Н.в. Сімдесят
Р в сімдесяти
Д в сімдесятьом
З в сімдесят
О в сімдесятьма
М в на сімдесятьох
Н в п'ятсот
Р в п'ятиста
Д.в. П'ятистам
З в п'ятсот
О в п'ятьмастами
М в на п'ятистах
Н в вісімсот
Р в восьмиста
Д в вісьмомстам
З в вісімсот
О в восьмистами
М в на восьмистах
Згаяний час – то втрачений скарб
Час навіть не біжить, а пролітає кулею повз нас. Минуле не наздоженеш і не повернеш, майбутнє занадто примарне, щоб бути справжнім. Все, що ми маємо – це теперішнє, дорогоцінні хвилини, відведені нам для життя, тому повинні витрачати час правильно, не розкидаючись годинами чи секундами.
Щодня людина отримує безліч хвилин, аби зробити крок назустріч своїм мріям: написати оповідання, намалювати картину, вишити візерунок для бабусі чи спекти смачний торт для мами. Обійняти брата, приголубити сестру, сказати рідним, наскільки вони дорогі. Прочитати гарну книгу, помилуватися світанком чи заходом сонця. Але на що насправді витрачає свій безцінний скарб людина?
Просиджує годинами перед телевізором, дивлячись одноманітні телепередачі і серіали, марнує час на соціальні мережі замість гуляти з реальними друзями. Витрачаючи свій найдорогоцінніший скарб, не отримує взамін знання чи насолоду, не збагачує внутрішній світ.