2) Ми замовкли, бо десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня. 3) Земля співала, зорі лютували, усе гуло, проте мовчали роси, що ( спол. слово) цілували любо тихе небо. 4) Вірші лилися з-під пера, і свічка засинала, що світлом грала, що плакала чомусь тепер. 5) Ми були щасливі, наші серця посміхалися, проте зрадливі сльози не вщухали й знущалися з нас, як водограй, як буря. 6) Цей вчинок не був зрадою, і він , як ( завжди спол. слово) незначна зморшка, як мізерна комашка, лише трохи турбував мене. 7)Нове запалало на видноколі, але старе не хотіло вщухати, бо воно мало бажання жити. 8)Ти смієшся, дівчино, ти знущаєшся з мене, і колись сонце забере тебе.
Ось сонце сховалося за хмари, небо стало сірим та низьким. У повітрі повіяло прохолодою. За кілька хвилин з тихим дзвоном упали перші краплини, усе стрепенулося, і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ. Мені подобається звук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різниться залежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листю дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Він вистукує свої мелодії по моєму підвіконні і я зачаровано слухаю цю музику за вікном.
Умова: Прочитайте речення. Чи всі слова в них ужито доречно? Відредагуйте речення.1. Коли я грався на вулиці, мій телефон перестав функціонувати Вам за позитивне вирішення питання, порушеного в моєму зверненні. 3. Велосипед брата перейшов у моє розпорядження. 4. У золотистих промінцях вранішнього сонця виблискували на травиці атмосферні опади.
Коли я грався на вулиці, мій телефон перестав працювати. Дякую Вам за позитивне вирішення питання, порушеного в моєму зверненні. Велосипед брата дістався мені. У золотистих промінцях вранішнього сонця виблискували на травиці крапельки дощу.
3) Земля співала, зорі лютували, усе гуло, проте мовчали роси, що ( спол. слово) цілували любо тихе небо.
4) Вірші лилися з-під пера, і свічка засинала, що світлом грала, що плакала чомусь тепер.
5) Ми були щасливі, наші серця посміхалися, проте зрадливі сльози не вщухали й знущалися з нас, як водограй, як буря.
6) Цей вчинок не був зрадою, і він , як ( завжди спол. слово) незначна зморшка, як мізерна комашка, лише трохи турбував мене.
7)Нове запалало на видноколі, але старе не хотіло вщухати, бо воно мало бажання жити.
8)Ти смієшся, дівчино, ти знущаєшся з мене, і колись сонце забере тебе.