Пропоную скласти такий діалог між гостем Києва та киянином: - Доброго дня. Пере чи не могли б ви підказати, як мені дістатися залізничного возкалу? - Доброго дня. Так, звичайно. Зараз вам слід спуститися вниз вулицею, а потім повернути праворуч. - Зрозуміло. - Далі ви побачите велике перехрестя. Перейдете через дорогу і побачите метро. - Дякую. А ви не знаєчете, чи потрібно мені буде робити пересадки в метро? - Так, потрібно буде змінювати одну лінію на іншу. Вам підказати? - Так, будь ласка. - Ви сядете на станції "Лук'янівська" і доїдете до "Хрещатика". Там ви зміните зелену лінію на червону і дістанетесь зупинки "Вокзальна". - Величезне вам Щасти! - На все добре!
- Алло, добрий день! Це квартира Тарасенків? - Так. - Це Михайло, шкільний приятель Сашка. А можна його до телефону? - Нажаль, Сашка немає – він зараз на тренуванні з футболу. - Тренування проходить у нашій школі? - Так. Воно закінчиться десь за півгодини. - Дуже добре! То я зустріну його біля школи. Я маю повернути йому енциклопедію з історії, яку він позичав мені два тижні тому. Я захворів і не ходив до школи цей час, тож не мав змоги віддати книгу і подякувати. - Зрозуміло. Сашко після тренування піде прямо додому, тож ти теж можеш підійти одразу сюди. - Дякую, але я не знаю точно, де ви живете, тому я краще перестріну Сашка біля школи. А якщо раптом ми не зустрінемося, перекажіть йому, будь-ласка, щоб він мені передзвонив. - Добре, Михайле! - Дякую Вам! - Нема за що. - До побачення!
