мій улюблений герой є климко :
Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
Пояснення:
1. Люблю всім серцем і душею я землю прадідів моїх (В. Сосюра). 2. Серце радісно б'ється у країні батьків (Г. Акулов). 3. Любіть Україну всім серцем своїм! (В. Сосюра). 4. Україна — в рідній мові і в пісні прекрасній (Ю. Шкрумеляк). 5. Хай буде щасливим твій вільний народ, прекрасна моя Україно! (М. Верещака).
- Який із відмінків є прямим? Які — непрямими? Відповідь проілюструйте прикладами з речень.
• Визначте рід кожного з іменників.
224. Перепишіть речення. Подані в дужках іменники поставте у формі кличного відмінка.
1. Виростеш ти, (син), вирушиш в дорогу (Б. Симоненко). 2. Багато в світі є стежок для тебе, мій (герой)! (М. Познанська). 3. Чи не тому в барвінку, (ненька), і взимку листя зелененьке, що від землі бере тепло? (Б. Василашко). 4. Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава, вона кричить: «(Людина), підожди! Ти підожди, (людина), будь ласкава!» (Л. Костенко).
- Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.
• Поясніть розділові знаки при звертаннях та в реченні з прямою мовою.
У першому реченні підкресліть усі члени речення. Чи є звертання членом речення?
За особливостями відмінювання іменники поділено на чотири угруповання, що називаються відмінами. У певному відмінку іменники кожної з відмін мають однакові закінчення.
Щоб визначити, до якої відміни належить іменник, його потрібно поставити в початковій формі, тобто в називному відмінку однини, і визначити в ньому закінчення й основу.
До жодної відміни не належать:
• незмінювані іменники (табу, бюро, таксі, кутюр’є);
• іменники, що вживаються тільки у формі множини (Гребінки, ножиці, санчата, консерви).
225. Ознайомтеся з таблицею. Подані нижче іменники згрупуйте за відмінами й запишіть у чотири колонки
2 дурний язик голові не приятель
3 хочеш їсти калачі - не если на печі
4 мудрий не все каже
, що знає, а дурень не все знає, що каже