ответ:Н.в. двадцять п*ять
Р.в. двадцяти п*яти
Д.в. двадцятьом п*ятьом
Зн.в. двадцять п*ять
Ор.в. двадцятьма п*ятьма
М.в. на двадцяти п*ятьох.
Н. тридцять чотири
Р. тридцятИ (-ьох) чотирЬОХ
Д. тридцятИ (-ьом) чотирЬОМ
З. тридцятЬ (-ьох) чотири (-ьох)
О. тридцятЬМА (-ьома) чотирМА
М. на тридцятИ (-ьох) чотирЬОХ
Н.в. сто сороковий / сорокова / сорокове
Р.в. сто сорокового / сорокової / сорокового
Д.в. сто сороковому / сороковій / сороковому
З.в. сто сорокового (сороковий) / сорокову / сорокове
О.в. сто сороковим / сороковою / сороковим
М.в. сто сороковому / сороковій / сороковому
називний: сто дев'яносто
родовий: ста дев'яноста
давальний: ста дев'яноста
знахідний: сто дев'яносто
орудний: ста дев'яноста
місцевий ста дев'яноста.
бери)
А все таки, pідна земля найкраща у світі (3 журналу). 2. Рання Весна тільки-но заходить у тихі села (1. Цюпа). 3. Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать (Леся Українка). 4. Якби з ким сісти хліба зїсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось (Т. Шевченко). 5. Поруч буйно зацвіли проліски. Г ряст тут таки притулився, він зацвіте через день-два (За О. Ко- пиленком). 6. Cонце тільки-но сіло десь за лісовими хащами (О. Донченко). 7. Tож то й воно, душа в тебе молода та гаряча й довірлива до всього (0. Гончар).
Мама намагалась піднести мене до небес перед вчителем.
Арсен гострив зуби на Дмитра, згадуючи їхню сварку.
Настя ніби співала з чужого голосу, бо дуже хотіла отримати подарунок.
Ніхто чомусь не хотів бити в барабани.