"На жаль, вони отримали більше балів, ніж ми. - діти понурили голову, зрозумівши, що кубок вони не отримають цього року. - Більше! Ще більше! - дівчинка стрибала навколо тата і весело сміялася. Сподіваюся, що зрозуміла друге правильно.
Як гарно сидіти під теплою ковдрою, коли на вулиці завиває вітер, зриваючи листочки з дерев... Подумки питаєшся : «Чи ти не замерзла, березко? А вона наче відповідає: « Ні, друже, недарма росту за велетнем -дубом». І так хочеться балакати з деревами далі, адже іноді це цікавіше, ніж балакати з людьми! Та ось білочка шарудить у листі під вікном: « Білочка, чи ти горішки на зиму збираєш?» А вона відповідає : « Так, адже зима вже дуже скоро, вже холоди настають» Ось і сидиш так на підвіконні, вслухаючись у шалені завивання вітру, і дивлячись на танок осіннього листя...
Осінь. Різнобарвна, розмаїта. Спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. Восени красиво. Листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.
У середині осені з’являється чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. Його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.
Всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. Після дощу в лісі багато грибів. На кущах спіють ягоди. У садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. Це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! Воно солодке і пахуче, дуже смачне
- Більше! Ще більше! - дівчинка стрибала навколо тата і весело сміялася.
Сподіваюся, що зрозуміла друге правильно.