Прислівниками є всі слова рядка
варіанти відповідей
Пліч-о-пліч, опівдні, дехто
Нарешті, вранці, казна-що
Усередині, без кінця, чий-небудь
Збоку, завглибшки, ніколи
Запитання 2
Прислівник є в кожному реченні, окрім
варіанти відповідей
І ось тихо розгортаються кущі.
Було нам добре, і було нам зле.
Часом блимне вогонь і зникне.
Біля шляху зеленіє озимина.
Запитання 3
Прислівник виконує роль присудка в реченні
варіанти відповідей
Маковейчику на серці просторо і легко.
Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна.
Сонце прокинулось пізно і зависло над лісом.
Швидко котились морські хвилі.
Запитання 4
Прислівник виконує роль означення в реченні
варіанти відповідей
Допізна того вечора жевріло вогнище.
Дорога праворуч губилася в малиннику.
Опівночі айстри в саду розцвіли.
Стрункі дерева стояли голі.
Запитання 5
Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку
варіанти відповідей
Швидко - швидше
Холодно - холодніше
Погано - поганіше
Низько - нижче
Запитання 6
Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника
варіанти відповідей
Багато - більше - найбагато
Струнко - стрункіше - найстрункішіше
Тяжко - тяжіше - найтяжіше
Глибоко - глибше - найглибше
Запитання 7
Літеру і треба писати на місці всіх пропусків у варіанті
варіанти відповідей
Поноч.., до реч.., утрич..
Укуп.., напівдороз.., навік..
У віч.., сьогодн.., безвіст..
По-вовч.., навесн.., удвіч..
Запитання 8
Літеру и треба писати на місці всіх пропусків у варіанті
варіанти відповідей
По-ведмеж.., удвіч.., навтік..
Навскок.., настільк.., зарад..
Докуп.., навкруг.., наспод..
Нахильц.., інкол.., анітрох..
Запитання 9
Разом треба писати прислівник у реченні
варіанти відповідей
Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.
У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.
І блідий місяць на ту пору із хмари де/де визирав.
Без ворогів можна в світі як/небудь прожити.
Запитання 10
Через дефіс треба писати всі прислівники у варіанті
варіанти відповідей
Рано/вранці, сила/силенна, зроду/віку
По/нашому, по/трохи, по/мисливськи
Десь/інде, все/одно, видимо/невидимо
Хтозна/скільки, ані/звідки, коли/небудь
Запитання 11
Окремо треба писати всі прислівники у варіанті
варіанти відповідей
За/молоду, без/кінця, з/переляку
До/побачення, що/тижня, по/суті
Сама/самотою, на/жаль, в/обмін
Під/силу, по/переду, по/правді
Запитання 12
Окремо треба писати всі прислівники у варіанті
варіанти відповідей
Поза/торік, з/розгону, до/смаку
По/черзі, по/можливості, в/міру
На/сміх, при/вселюдно, під/час
У/ночі, до/сих/пір, до/останку
Объяснение:
Числі́вник — самостійна частина мови, що позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі та відповідає на питання скільки?, котрий?
Числівники за значенням поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні бувають збірні, дробові, неозначено кількісні і власне кількісні.
Українські числівники змінюються за відмінками, деякі — за родами та числами.
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні числівники означають одне число або кількість і відповідають на питання «скільки?» (три, одинадцять, тридцять чотири, семеро, три восьмих). Характерною ознакою кількістних числівників є те, що більшість з них (за винятком слів один, тисяча, мільйон і вище) не мають числа і родових форм. Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі та відповідають на питання «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?» (третій, одинадцята, тридцять четверте, двадцяті). З граматичного погляду, порядкові числівники ближчі до прикметників і мають спільну з ними словозміну.
Объяснение:
Объяснение:
Якщо мова - це душа народу, то фразеологія - це душа мови. Саме у фразеології яскраво виявляється самобутність мови, лад народного мислення, фразеологічні засоби мови є національним духом мови. Специфічні обставини життя народу, створюють свої, характерні тільки для однієї мови, вислови, приказки, прислів'я, що зумовлюють дух цієї мови, її національну оригінальність. Якщо перекладач не звертатиметься до словника, він не зможе бути на висоті й зашкодить самому собі, бо текст, насичений неоковирностями, зробить ведмежу послугу його стилю.