1. Святкове почуття (підмет) наповнює
(присудок) дитячу душу, і я (підмет) тішу (присудок) себе (присудок), бо скоро до нас завітає (присудок) справжня казка (підмет).
[ ], і [ ], (бо...).
2. Перед чорним шляхом, що (підмет) пролягав (присудок) через ліс, Ворон (підмет) потяг (присудок) повід ліворуч, але кінь (підмет) стояв (присудок) як (присудок) укопаний (присудок). [ , (що...), ], але [ ].
4. В обличчя віяв (присудок) холодний західний вітер (підмет), розганяв (присудок) густі хмари, і Марія (підмет) подумала (присудок), що той вітер (підмет) і хмари (підмет) мчать (присудок) на неї з рідної Одеси, де зосталися (присудок) батьки (підмет). [ ] і [ ], (що...), (де...).
5. Спустився (присудок) вечір (підмет), і одразу похолоднішало (присудок), хоч удень була (присудок) нестерпна спека (підмет).
[ ], і [ ], (хоч ...).
Відповідь:
Я вважаю, що оберігати планету, екологічно використовувати ресурси- це є основним обов`язком перед нашою планетою.
У нашому житті охорона природи має надзвичайно важливе значення. Залежність людини від стану навколишнього середовища стає дедалі очевиднішою, і коли йдеться про охорону природи, то мають на увазі не тільки рослинний і тваринний світ, а й процеси, то відбуваються в кругообігу енергії, води, вуглецю тощо, зміни в атмосфері, гідросфері, грунті, в організмі людини.
Господарська діяльність людини змінює ландшафти, порушує зв'язки в природі, що встановлювалися протягом мільйонів років. І природа часто не в змозі відновити порушену рівновагу.
Заради прибутків ліси упродовж тривалого часу хижацьки винищувались. Як наслідок цього почали дедалі частіше траплятися згубні посухи, зменшувалася кількість води в річках, відбувалося їх замулювання.
У Південній Африці знищували гіпопотамів, щоб вони не руйнували .берегів річок, а внаслідок цього в річках стало менше риби. Гіпопотами удобрювали дно річок, сприяючи розвиткові дрібних організмів, якими живилася риба. Коли цих організмів поменшало, стало менше і риби - їй не вистачало корму. Після, припинення полювання становище змінилося на краще - риби в річках побільшало.
Є такий простий, відомий усім вислів - «квітучий край». Так називають землі, де знання, досвід людей, їхня прихильність, любов до природи справді творять чудеса.
Людина завжди залежатиме від природи, бо являє собою не віддільну від неї частку. Минули ті часи, коли людина, втручаючись у природу, не ризикувала завдати їй непоправної шкоди.
Тепер, у період бурхливого розвитку науки і техніки, для блага самої ж людини необхідно, щоб її взаємодія з природою відбувалася в розумних межах.
У розповні літа
Чую голос перепілки
З чебреців чи жита.
То говорить поле хлібне,
Луг, трава щовкова…
Найдзвінкіше слово рідне,
Найрідніша мова