Именительный триста двадцать
Родительный трёхсот двадцати
Дательный трёмстам двадцати
Винительный триста двадцать
Творительный тремястами двадцатью
Предложный трёхстах двадцати
Именительный девятьсот двадцать
Родительный девятисот двадцати
Дательный девятистам двадцати
Винительный девятьсот двадцать
Творительный девятьюстами двадцатью
Предложный девятистах двадцати
Именительный сто двадцать восемь
Родительный ста двадцати восьми
Дательный ста двадцати восьми
Винительный сто двадцать восемь
Творительный ста двадцатью восьмью
Предложный ста двадцати восьми
На мою думку, гідність людини полягає у її чесності, толерантності, внутрішній порядності та культурній поведінці. Це поняття тісно пов’язане з людяністю і відноситься до справжніх життєвих цінностей людини.
Я вважаю, що людей, абсолютно позбавлених гідності, не існує. Якщо вони і є, наприклад, особливо небезпечні злочинці в тюрмах, то їх не можна вважати людьми. Скоріш, це звірі в людській подобі.
Гідність притаманна тому, що має певні моральні цінності, сформовану систему світогляду. Така людина є справжнім патріотом своєї держави, вірним сином чи дочкою, гарним батьком або матір’ю, братом чи сестрою у власній родині. Саме на таких чоловіках і жінках тримається світ. Завдяки їм правда перемагає брехню, а добро обеззброює зло.
Отже, у моєму розумінні, гідність людини полягає у морально-етичних принципах, затверджених суспільством. Мова йде про щирість, доброзичливість, співчуття та благородство. Треба з дитячих років дотримуватися еталонів правильної поведінки в суспільстві, а також виховувати в собі відповідальність — за свої слова, дії та вчинки
2)Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)
3)…Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна. Д. Луценко
4)Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує! Т. Шевченко
5)Мова росте елементарно, разом з душею народу. І.Франко