Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь та дозволяє передавати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, вона визначає свідомість, творить людину, культуру, історію. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Окрім цього 2018–2027 рр. оголошено в Україні Десятиріччям української мови. З нагоди цих подій за ємо у читальний зал бібліотеки ім. Л. Каніщенка ТНЕУ для перегляду діючої тематичної книжкової виставки «Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.»
Знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів.
Объяснение:
-Доброго дня, у мене все добре. Чи можешь ти розповісти мені про свое місце проживання?
-Авжешь. Україна то е не просто країна. Тут ти завжди зустріешь привітних людей з гарними українськими звичаями. Наша мова ї найгарніша та наймелодійніша. Ми маємо поважати своїх батьків, бо вони є наші рятівники і сарадники.
-Так, я вже це зрозумів.
-А звідки ти приїхав?
-Я родився у Англії, але моя бабуся чиста Українка
-Англія... Я мрію попасти у Англію. Доречі я добре розмовляю ангійською. Не зважаючи на те що у вас завжди йже дощ, все одно Англія залишається буди культурною столицею миру.
-Я радий що у нас є спільні інтереси.