Ця історія трапилась зі мною взимку. Я спокійно шла собі додому після важкого дня. Окидаючи оком красиві дерева , кущі і хмари на небі , я не помітила замерзлої калюжі і впала на спину. До мене підбігло якесь маленьке цуценя і почало облизувати обличчя. Було схоже на те , що у нього немає хазяїна. Я почала посміхатися від цієї несподіваної зустрічі. І подумала собі : "Мабуть, я заберу його до себе..." І так мій Зефір живе зі мною уже 3 роки.
Люди, які володіють нею вільно можуть дуже точно передавати відтінок мови, висловлюючи одну і ту ж думку або в дуже смішний манері (що неодноразово обговорюється в темах про те, як смішно звучать українські слова і вирази) так і поетичне. Особисто я можу говорити і на києво-полтавському діалекті, який вважається офіційним українською мовою, так і суржиком, так і з вживанням діалектів інших регіонів. За виразності його можна порівняти з іспанською мовою. Щось спільне є і з німецьким. Принаймні за словами точно (перше, що спало на думку слова кома і фарба, які в обох мовах мають схоже звучання і значення).
Одним з майстрів українського слова я вважаю відомого композитора і поета Володимира Івасюка. Одна його "Червона рута" - вже давно класика. Інші пісні не гірше. І дуже показово, що загинув він за дивних обставин.
Крім того, переконаний, що некоректно приводити в приклад прикордонні райони. Наприклад в Берегово велика частина міста говорить взагалі на мадярському, а в деяких селах цього району українського взагалі не знають - він ними і не треба, тому що до кордону 5 км і вони вільно ходять туди-сюди. Природно, що в таких місцях буде мішанина не на користь української мови, якого зараз в Україні, на жаль, і без того мало. Він практично не розвивається і залишився на рівні середньовіччя, а переважна більшість сучасних слів іноземного походження. Ось і виходить, що зараз українська мова виявляється тільки в піснях і анекдотах
-Привит,(имя) -Доброго дня(имя) - Пробач,що трохи запизнилась.(вся) -А що ти такого робила? -Слухала таку гарну писню, розчулила до самого серця. - Це добре. А на який мови? -На украинський. Спивачка так добре спивала, я таки писни дуже ридко зустричаю! - Не дивно,що писня була хороша! -Чому? -Бо укр.мова мае особливу звучнисть, яка зачаровуе. -Тобто, справа в мови? -Так,це грае дуже важливу роль. Мова в поеднанни з писнею дае вражаючий эфект. -Ти правий(ва)! Бо без мови не народилася писня. -З давна народ складае писни. А якщо не було б мови то... -Мабуть,була лише одна музика? -Так!Мени подобаються твои думки. Хочеш,я дам тоби ии послухати? -Звичайно! -Тоди ходим до мене? - Давай! Ну вот как-то так,извини за русский алфавит) В конце от себя чего-то добавь)
І так мій Зефір живе зі мною уже 3 роки.