Наконец наступили зимние каникулы! Я был очень счастлив! Я не должен был вставать рано утром и бежать в школу. Я мог оставаться в постели до полудня. Но я не хотел спать. Было так много дел.
Погода была хорошая, так что мои друзья и я ходили на каток почти каждый день. Это было весело!
Затем я провел неделю в деревне, где живут мои дедушка и бабушка . Это было здорово. Я пил молоко и ел много вкусной пищи, которую моя бабушка готовила для меня.
У меня много друзей в этой деревне, потому что я езжу туда каждые каникулы.
Мы ходили в лес кататься на лыжах, мы делали снеговиков и играли в снежки. Мы даже играли в хоккей!
Но зимние каникулы закончились, и я вернулся в город снова. Мне очень понравились мои каникулы.
Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це б нормального прожиття. Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили.
Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя.
Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини.
2)В
3)А
4)
5)В
6)
7)В
8)В
9)Г (ніби)
10)А
11)В
12)В