Кажуть, що обличчя-дзеркало душі людини.І це справді так.Я переконуюсь у цьому,коли дивлюся на свого товариша.Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість.На вигляд він звичайний хлопець.Обличчя довгасте, худорляве,засмагле на сонці.Високий лоб,зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся.Ніс прямий.Широкі чорні брови розлітаються на переніссі,мов у польоті пташині крила.З-під них дивляться великі круглі сині,як літнє небо,очі.Погляд їх розумний ,добродушний,прямий і відвертий,як у кожної чесної людини.Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості,як погляд різко міняється.Очі стають гнівними і і пронизливими.Товариш мій середнього зросту,широкий у плечах, витривалий,бо постійно займається спортом.
Пропоную скласти розповідь про виникнення першої бібліотеки на Русі від імені Ярослава Мудрого: Я, Ярослав Мудрий, долучився до створення бібліотеки на Русі в 1037 році. Книжна справа у цей час набула активного розвитку, тож я не міг залишитись осторонь. У Святій церкві, що у Києві, і була сторена перша бібліотека. Я не був далеким від письменництва, сам створив чимало книжок. Вони й стали основою бібліотеки. Згодом, згуртувавшись, ми діставали чимало книжок з-за кордону. Книгосховище ми разом із моїми помічниками оздобли сріблом та золотом. Бібліотека розвивалась та розширювалась. З плином часу в ній вже можна було нарахувати близько дев'ятисот книжок. Чимало томів загублено та втрачено. На жаль, сучасники не мають змоги познайомитись з усіма примірниками. Але пам'ятаймо, що бібліотеки - скарбниці мудрості. Шануймо їх!
1. Ми садили квіти у саду, і ми робили це на задньому подвір'ї. Ми садили квіти у саду, ми робили це на задньому подвір'ї. 2. Сашко зробив домашнє завдання, склав речі до портфелю, і мати полегшено зітхнула. Сашко зробив домашнє завдання, склав речі до портфелю, мати полегшено зітхнула. 3.Заснули доли, і полонина в тиші спить. Заснули доли, полонина в тиші спить. 4.Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею . Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею . 5. Хтось відчинив двері, і ми зайшли у кінату. Хтось відчинив двері, ми зайшли у кінату.
-