Людина — це унікальна істота, вона є особою, яка має власний розум, власну волю, власні почуття.
Людина безсмертна у своїх ділах. Усе, що кожен з нас зробить, матиме свій слід у майбутньому. Покликання кожної людини — жити гідно. Часто ми відволікаємося на дрібні і скороминущі речі, а це принижує людину, робить її життя примітивним і нецікавим.
Кожен має особисте покликання. Кожного наділено тим чи іншим талантом, якоюсь характерною властивістю, яку людина може розвинути або змарнувати. Навіть якщо ми не маємо здібностей до мистецтва, науки чи спорту, то можемо розвивати щедрість, терпимість, порядність та інші чесноти. Часто людина будує величезні плани, мріє про високе життя, але не вміє бути уважною до щоденних потреб рідних. Люди мають жити в дружбі, злагоді, допомагати один одному. А до має бути безкорисливою. Сильніший повинен піклуватися про слабшого. Сила сильного полягає в тому, наскільки він використовує її для служіння іншим. Батьки не просто виховують дітей, забезпечують їжею, одягом, відсилають до школи; вони люблять їх і піклуються про них.
Кожну хвилину потрібно пам’ятати, що треба навчитись прощати, жити в спільноті: потішати самотніх, давати потребуючим. Ми маємо творити добро і боротись зі злом. І якщо деколи відступаємо від цього, то завжди маємо можливість виправитись.
Дорогий друг * Цей лист тобі не дайдет, кагдато давно в дитинстві ми добре дружили, але тепер можім толька Сказати друг-другу * Пріівет *-Ми давно, Понеман один одного маглів пагаваріть на різні теми-а тепер у нас немає нічого обшего! "ти дружешь сдругими-але не сомной!-Канєшно шкода-панемать що коли ми каталися на гірках, гойдалися на гойдалці й грали в різні ігри-нам було дуже весело асейчас вже не так як тагда (Я б рада повернуться в минуле)-але не магу мені і будушие подобається хоч у мене немає такої падругіі як давним давно за-то что-ми тоді дружили і нам було весело))) Я ще сподіваюся може бути ти знову будеш маей падругай!
