Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!
ответ: - Настю, привіт!
- Ой, здрастуй, Олено.
- Я тебе вже стомилася шукати! Хотіла запитати дещо.
- Ну то питай, але скоріше, бо скоро дзвоник.
- Добре. Всі говорять, що ти багато читаєш.
- Ну полюбляю, а що?
- Та скоро канікули і не знаю, що мені робити. Набридло вже фільми та телепередачі дивитися. Подумала, може ти порадиш що почитати?
- Може й пораджу. Ти скажи мені ось що, подобаються українські чи зарубіжні письменники?
- Та я й не знаю. Мабуть зарубіжні.
- Ну тоді спробуй прочитати "Пригоди Тома Сойера" Марка Твена. Особисто мені сподобалось.
- Обов'язково прочитаю
-Тоді поділишся враженнями.
- Звичайно!
- Бувай.
- Ще раз дякую. Бувай!
Время лечит раны. История всё расставляет по своим местам. Теперь известно, что во время Великой Отечественной Войны погибло около 28 миллионов человек, из них 20 миллионов - мирные жители. Сотни тысяч солдат остались безымянными. Всё это я узнала из рассказа моего дедушки - Гусева Леонида Александровича, 1946 г.р.
Великая Отечественная война оставила свой след и в нашей семье, как и во многих других семьях страны. Я хочу рассказать о своих родных, которые воевали на фронте и трудились в тылу.
В далёкие годы Великой Отечественной Войны Гусева Юзефа Иосифовна (1903 г.р.) и Гусева Галина Константиновна (1920 г.р.) ( бабушка и мама моего дедушки) жили в посёлке Управленческом и работали на нашем заводе п/я 78, производившем военное оборудование. Сын Юзефы Иосифовны и брат Галины Константиновны, Ерофеев Леонид Константинович, 1921 г.р. был призван в Красную Армию и воевал на фронте. Известно, что до войны он был мотористом на катере, вплавь переплывал Волгу, был хулиганистым парнем, любил маму и " горой" стоял за сестру, не давая её никому в обиду!
Вот то немногое, что мой дедушка слышал от своей бабушки и мамы.