Відповідь:
Прислівя:
Робить, як чорний ВІЛ
Працюй як КОНЯКА, а їж, як СОБАКА
Робота не ВОВК, а ліс не втиче
Печені ГОЛУБИ не летять до губи
Щоб РИБУ зїсти, потрібно у воду лізти!
Приказки:
Іде, як КОРОВІ сідло
Лякає МИША КИЦЬКУ, а сама і з нори не вилазить
В людя Ілля, а в дома СВИННЯ
Сів, як РАК на мілкому
Його й МУХА крилоб вбє
Загадки:
Один БАРАНЕЦЬ, пасе тисячу ОВЕЦЬ
Є на світі КІНЬ — всьому світу не вдержати
Сам чорен, та не ВОРОН, є роги, та не БИК, шість ніг без копит
Скільки кроків зробить ГОРОБЕЦЬ за сім років?
Сірий, ікластий, хоче ВІВЦЮ вкрасти
Пояснення:
Старався! Удачі
На крутому березі Дністра стоїть невелике село Берізки. У тих Берізках і живе учень п’ятого класу Роман Курочка. Хлопець він на вигляд не дуже показний: невисокий, худорлявий, кирпатий, з гарними темно-сірими очима. А русяве волосся на голові за літо так вигорає на сонці, що стає білим-білим. Груди і плечі вузькі.
Роман був найменшим у класі. Вийдуть учні на фізкультуру, вишикуються в одну лінію, плече до плеча, то Курочка найостанніший. А коли йдуть строєм, Микола Перегуда, що був у класі найвищим, озирнеться та насмішкувато й кине:
— Ей, Романе, ноги вище піднімай!
І весь клас так і зайдеться сміхом.
Узагалі той Перегуда не давав бідному Курочці спокою. Високий, здоровий, він, бувало, штовхне хлопця в плече:
— Ти, Романе, навіть не курочка, а справжнісіньке курча.
Роман мовчки зносив ті глузування Перегуди. Та й що міг сказати, коли на зріст він був якраз тому під руки. Тільки одного разу не втерпів, стиснув кулаки і тремтливим голосом сказав:
— Ну почекай, ми ще з тобою поквитаємось…
— і, певно, в ту хвилину Романові дуже хотілося бути більшим і сильнішим за Перегуду.
Жили Роман з матір’ю на березі Дністра. Невелика їхня хата у садочку стояла над дорогою, а кінець городу спускався до самісінької води. І влітку, поки мати працює в колгоспі, хлопець усе біля річки: то рибу ловить, то ятери сушить, то весло струже або смолить свою плоскодонку. А то збере цілу ватагу таких хлопців, як сам, та все проводить з ними змагання.
І тут Роман виявився таким майстром, що випередити його ніхто не міг. Він так спритно вимахував руками і перебирав у воді ногами, що й справді був схожий на прудку рибину .
-Я бажаю потрапити в місто, де всю роботу виконують роботи
-А чому якщо не секрет?
-Бо людям жилося б набагато легше!-відповіла Міла
-Ну якщо б роботи виконували всю роботу,то робили б люди?-з цікавістю запитала вчителька
-Ми просто б дихали ,їли та спали б.
-А почуття?
-Люди не здатні щось відчувати,-так каже моя мама
-Знаєш Людмилко, якщо б роботи все робили за людей,то вони б з нудьги і суму почали відчувати будь які почуття
-Можливо, але я б хотіла потрапити в таке"розумне місто"