Так важливо цінувати кожну мить! І просто бути! Просто жити гати за тим, що відбувається навколо, адже в житті, навколо нас постійно щось відбувається! Але найчастіше ми цього не помічаємо. Ми розучилися радіти сонцю, що сходить, радіти квітці, яка розпустилася, дивитись на небо гати, як по небу пливуть хмаринки. Чи пригадуєте Ви, коли останній раз дивились на небо, нікуди не поспішаючи і милувались хмарами, які схожі на пухнастого зайчика чи на солодку вату? У повсякденній суєті люди поступово втрачають себе, своє справжнє «Я».
На що ми витрачаємо наш дорогоцінний час? Як проводимо дні? Чи бачимо всю ту красу, яка нас оточує?
Або для нас все навколо вже стало настільки звичним, що ми не помічаємо і не бачимо тих маленьких приємних дрібниць, які і роблять наше життя більш радісним і повноцінним? Обличчя людей все більше стали схожими на похмурі маски. Вони мало випромінюють радості, привітності і доброзичливості. Це ж так важливо бути позитивними! Позитив заражає все і всіх навколо. Вміти радіти дрібницям - це самий простий і ефективний б змінити світ, «заразити» своїм позитивом інших. Нещодавно повертаючись з роботи милувалась осіннім листям, яке наче дорогоцінний килим встеляло дорогу і вдивлялась в очі перехожих, які кудись поспішали. Серед них побачила жінку, яка відрізнялась від усіх інших. Вона світилась щастям, щастя було в очах, в усмішці, в одязі, в поставі. Стало радісно від того, що такі люди є. Такі, які світяться від щастя, такі, з якими приємно зустрітись поглядом і отримати порцію радості.
Думи та історичні пісні мають немало спільного. По-перше, і думи, історичні пісні зазвичай відтворюють певні історичні події окремої епохи та є своєрідним історичним документом. Зазвичай історики відтворюють події, складаючи реальне уявлення про неї, саме з творів цих жанрів. По-друге, окрім відтворення історичних подій, у творах діють і історичні постаті. По-третє, думи та історичні пісні об’єднує епічність. Обидва жанри мають сюжет та носять оповідний характер. Тому, думи та історичні пісні мають такі спільні риси: тематику, наявність історичних постатей,епічність.
У кожної людини є дорогі для неї люди. Найчастіше за все - це їх рідні та близькі родичі. Але самою найріднішою людиною є та, яка саме народила тебе, це твоя мати. Я не буду цього приховувати, навпаки хочу донести свою думку до вас. Я не буду говорити, що всі інші - батько, бабусі, дідусі, не гідні бути тою самою найдорожчою людиною, ні. Я їх також обожнюю та люблю. Але моя мати була завжди ближчою за них, вона мене народила, виховала, навчила манерам, а також першою допомагала встати на ноги, коли в мене щось не виходило. Моя мати навчила мене всьому, що я зараз вмію. Впустила у доросле життя, навчила співчувати, бути емоційним та справедливим. Але не вважайте, що від мене немає ніякою віддачи, навпаки, я ціную все те, що вона для мене робить, я бережу її, не дозволяю робити те, що вона не в змозі - роблю це сам.
Вона завжди буде для мене найдорожчою людиною, бо таких як вона, напевно, для мене в світі нема.