Объяснение:
Герой вірша Т. Шевченка "Думка" залишив удома стареньких батьків, кохану дівчину. Він сподівався, що на чужині знайде кращу долю. Тяжке життя змусило його перебратися на інший берег синього моря. Хоча внутрішній голос підказував:
На чужині не ті люди,
Тяжко з ними жити.
Ні з ким буде поплакати,
Ні поговорити.
Герой вірша "Думка" — не одинокий у своїх стражданнях. Після того як Катерина II знищила Запорозьку Січ, козаки розбрелися по світу у пошуках кращої долі. Багато їх загинуло на чужині. Дехто пустив коріння у чужих краях. Однак всі вони сумували за степами, за Дніпром і за козацтвом.
У Т. Шевченка козак не знайшов свою долю за синім морем. Знайшов він горе і розчарування. Згорьований, сидить він на іншому березі синього моря і з сумом проводжає ключі журавлів, які летять до рідного дому:
А журавлі летять собі
На той бік ключами.
Плаче козак — шляхи биті
Заросли тернами.
Гіркоту роздумів козака підсилює образ моря. Воно грає собі, а синій колір підкреслює холодну байдужість і безнадійність. Ось і Дніпрова вода впадає у Чорне море, наче в бездонну прірву, звідки немає вороття. Як немає вороття до рідного дому знедоленій людині. Адже шляхи повернення на батьківщину "заросли тернами".
Одного разу взимку двоє друзів Йосип і Вова пішли кататись на санчатах . "Привіт" в один голос , зустрівшись ,сказали вони .
-Пішли на гірку ? - везучи санчата сказав Йосип .
- Пішли ! - радісно вигукнувши ,Вова вже побіг на пагорб
- З'їдьмо "паравозиком" - запропонував Вова
- Поїхали- вигукнув Йосип ,прив'язавши свої санчата до вовиних
- По моєму це було щось ! - встаючи після веселого падіння , не втримуючи радощів казав Вова
- Вовчику ! Іди їсти !
- Бувай мене мама зве !
- Треба буде ще так прийти
- Обов'язково !
- Бувай !
Синонім - собаку на цьому з`їв (має досвід), ще старий вовк(так само як і горобець)