Сьогодні [ с’о г о д н’ і]- 8 б., 7 зв., 3 скл. (наголос на другу "о") Правильно [п р а в и л’ н о] - 9 б., 8 зв.,3 скл. (наголос на "а") Високорозвинутий [в и с о к о р о з в и н у т и й] - 16 б., 16 зв., 7скл. (наголос на другу "и") Дзижчати [дз и ш ч а т и] - 8 б., 7 зв., 3 скл. (наголос на "а") Завдання [ з а в д а н’: а] - 8 б., 7 зв., 3 скл. (наголос на другу "а") Сільськогосподарський [с’ і л’ с’ к о г о с п о д а р с’ к и й] - 21б., 18зв., 6 скл. (наголос на третю "о") Кількакілометровий [к’ і л’ к а к’ і л о м е т р о в и й ] - 18 б., 17 зв., 7 скл. (наголос другу "о") Щелепа [ш ч е л е п а] - 6 б., 7 зв., 3 скл. (наголос на першу "е") Дзвінкий [дз в’ і н к и й] - 8 б., 7 зв., 2скл. (наголос на "и") Щука [ш ч у к а] - 4 б., 5 зв., 2 скл. (наголос на "у")
Ранній період творчості Т. Шевченка ознаменувався написанням трьох балад: «Причинна», «Тополя» , «Утоплена». Як відомо, баладу «Причинна» було написано 1837 p., ще до викупу Поета з кріпацтва. Тому дехто з дослідників саме цей рік вважає початком першого періоду творчості. Усі три балади являють собою зразки романтичної поезії. В основі кожної з них лежить конфлікт між прагненням людини до щастя і перешкодами на шляху до нього. А базуються балади Шевченка на реальному підґрунті та народнопісенній творчості.
Так, балада «Причинна» розповідає про кохання дівчини-сироти до козака,
Що торік покинув.
Обіцявся вернутися,
Та, мабуть, і згинув!
Дівчина не витримує розлуки з коханим і стає причинною (втрачає психічну рівновагу внаслідок стороннього втручання), бо «так ворожка поробила». Прагнення бути щасливою наштовхується на перешкоди, спричинені втручанням реальних сил (мета-від'їзду козака невідома, можливо, це похід) та фантастичних (ворожка, русалки). Переживання дівчини підсилюються показом то грізного, то спокійного стану природи.
Отже, у цій баладі є ознаки романтизму (незвичайні події, фатальні обставини, герої, здатні на дуже сильне, пристрасне почуття). Але у творі фантастичне і реальне щільно переплітається, що підтверджує як фольклорну основу твору, так і його романтичну спрямованість.
Балада також є яскравим прикладом переходу від одного розміру до іншого, що зумовлено змістом і настроєм її різних частин.
Чотиристопний ямб («Реве та стогне Дніпр широкий») підсилює ритміку віршованої мови, а 14-складовий вірш («В таку добу під горою, біля того гаю») та 12-складовий розмір («Така її доля... О Боже мій милий!») вірша наближає цей твір до народної пісні, збагачує його, додає довершеності.
У трьох баладах першого періоду Шевченко йде від реального до фантастичного, проте елемент фантастики зводить до мінімуму. Так, і у баладі «Тополя», і у баладі «Утоплена» в основу конфлікту покладені реальні події. У «Тополі» чітко виражений соціальний конфлікт, коли дівчину віддають за старого багатого нелюба, а в «Утопленій» автор стає на позиції народної моралі, показуючи, що розбещеність вбиває в людині всі людські якості, навіть материнські почуття.
