Шануй батька свого і матір твою, адже їм ти зобов’язаний усим тим, що маєш! Батьки- це люди, чия любов не закінчиться ніколи! Вони стільки в тебе вкладають, вони турбуються про твоє життя, забуваючи про своє. А як часто ти радуєш свою матір та батька досить простими, але такимим глибокими за смислом словами, як : «Я люблю тебе, моє щастя!»? Так, звичайно, в тебе є набагато важливіші справи, ніж поговорити з мамою, зробити їй приємно… Зупинись! Подумай, що для них зробив ти? Адже їх нескінченна турбота та любов повинні бути взаємними. Якщо з тобою щось трапиться, батьки – це перші люди на цій планеті, які згадають про тебе, і, покинувши всі свої справи, вони кинуться тобі на до Якими б між вами не були стосунки – гарні чи погані, вони будуть із тобою у складний час. Для тебе важливо знати, що батьки про тебе пам’ятають? Так само і їм. Ким би ти не був, що б ти не зробив, вони завжди тебе люблять. Але це не означає, що треба цим користуватись! Навпаки, треба робити так, щоб вони тобою пишалися (за хороші оцінки, за гарну поведінку). Батьки повинні пишатися дитиною, щоб у старості вони могли згадувати, що ось така чудова дитинка в них виросла. Матір і батько- це найкраще, що є в світі!
У невеличкому українському селі живе самотня жінка, син з невісткою - у місті.Син купив квартиру, меблі, машину. Вирішив обзавестися дітьми . Щоб не дуже обтяжувати себе батьківськими обов'язками переманює із села матір, яка має доглядати його дітей .Мати погодилась .Вона продала свою хатину та й поїхала до сина . Проходили роки діти виростали,але їхнє ставлення до бабусі не помінялося.Вони дуже любили її. Особливо вони любили коли вона розповідала їм про дитинство їхнього татуся. Яким він був непосидою. Ось одного разу вона пригадала історію яка трапилася з її сином у такому ж віці що у його дітей .(Історію придумай бо я незнаю що можна написати).( напиши що діти зрозуміли після цеї історії.) І ВСЕ.
