зелений листочок.
Аромат духмяний
тішить ліс весняний. (Конвалія)
. Визначити, до якої частини мови
належить слово.
2. Визначити твірне слово (із спорід-
нених — найближче).
3. Виділити в ньому твірну основу.
4. З ’ясувати словотворчі засоби
(афікси).
5. Визначити б словотворення.
6. Проаналізувати фонетичні зміни
при словотворенні (якщо відбулися).
7. Зробити умовний графічний запис
словотвірного аналізу.
Зразки розбору:
Подорожник
1. Іменник.
2. Дорога.
З .Дорог-.
4. Префікс по- і суфікс -ник.
5. Морфологічний (префіксально-
суфіксальний).
6. Чергування приголосних г — ж.
7. Подорожник *— дорога.
Миролюбний
1. Прикметник.
2. Мир любити.
3. Мир і люб-.
4. Інтерфікс (сполучний голосний) о і
суфікс -к-.
5. Морфологічні: основоскладання +
суфіксальний.
6. Миролюбний *- мир любити.
Граматика: морфологія, синтаксис
ПАМ ЯТАИТЕ!
дналіз слова за будовою — це вичленовування
частин (морфем), з яких слово складається, а
словотвірний р о з б ір передбачає з’ясування про
цесу творення нового слова.
розрізняйте морфемний і словотвірний ана
ліз слова.
Морфемний Словотвірний
пр^чидовШ пречудовий «т чудовий
^ . А Г — Г — ,
Јатінок0 затінок — тінь
міюдіст^д молодість молодий
ЛосаджеуШИ посаджений <— 'посадити ✓-'ч/’Ч І--- 1 'пииіцчц пишучи «— писати -./-чАА ^ І І « ма/іки змалку <— малии криголам0 криголам *— кригу.'ламати і 7\ роперечитцватц поперечитувати *- перечитувати
беру в руки невелику золотисту кулю і задумливо вдивляюся в неї. Я розглядаю давно знайомий малюнок, і мені здається, що Дід Мороз, у якого в руках величезний мішок з подарунками, весело підморгує мені. Я пильно вдивляюся в добродушне обличчя і згадую, як з’явилася у мене ця незвичайна куля. Три роки тому ми їздили в гості до друзів батьків на дачу. У дворі у них зростає невисока пухнаста ялинка.
Тридцять першого грудня ми всі разом наряджали її цукерками і мандаринами, бо в поспіху забули привезти ялинкові іграшки. І раптом дядько Володя, господар дачі, згадав, що на горищі лежить корзина з ялинковими іграшками, які купувала його бабуся. Він забрався на горище і вийшов на вулицю з кошиком. Чого тільки там не було! Клишоногий ведмідь, годинник, стрілки якого показували без п’яти дванадцять, дівчинка в хутряній шубці, морквина, огірок і багато іншого. Ми взялися наряджати ялинку цими іграшками. На самому дні кошика була золотиста куля з Дідом Морозом. Яскрава, блискуча. Я не могла відірвати від неї погляду. Дядя Володя помітив, як я дивлюся на кулю, і сказав: «Тримай, Ніка, вона твоя!» Скільки радості я отримала, взявши її в руки! Адже вона така чудова! Я відчула теплоту людей, які тримали її колись в руках.
Перш ніж повісити кулю на ялинку, я хочу запам’ятати цю мить, адже в ній так багато яскравих вражень, багато радості, сміху та чудового настрою.
Я хотіла б поділитися відкриттям теплої новорічної кулі з бабусею, нехай і вона подумає про щось приємне і згадає свою молодість. Передаючи кулю, я буду обережна, адже вона така тендітна, ніжна, вона так мені дорога. Ось так і слово радість. Вона зближує людей, піднімає настрій. Нехай куля прикрашає мою ялинку і радує всіх.