Мрії є у кожної людини. У мене також,одна із них це аби як найшвидше закінчився карантин. Тому що, на дворі сонечко світить своїми проміннцями на пахучі ранкові квіти, спів птахів просто зачаровує,а за вікном здається що світ став сірим на вулиці одиниці людей і від цього на душі тільки складніше.
Щоб моя мрія здійснилася я не виходжу із дому без поважної причини (щоб не заразитися вірусом). Я за період карантину частіше п'ю чай в сімейному колі, проводжу вологе прибирання в домі,допомагаю мамі в хатніх справах,також більше часу проводжу з домашніми улюбленцями.
Карантин нас об'єднав,але всеодно хочеться як найшвидше зустрітися з друзями погуляти в парку з песиком і зустрітися з учителями за якими я почала сумувати.
Твір-мініатюра «Весна»
С кожним днем теплішає. От уже і сніг розтанув, і земля вкрилася свіжою зеленою травою. Постійно дме вітер, але він уже м’який, теплий, наповнений ароматом перших квітів. Пригріває сонечко, а у вітах дерев співають птахи, що повернулися з теплих країв. Бруньки набухли та от-от перетворяться на молоде листя. Заквітають вишні та абрикоси, розповсюджуючи навколо себе солодкий аромат. Скоро сади стоятимуть наче в білому тумані. Усе довший день, все приємніша погода. Травень принесе першу весняну грозу та зливу, що напоїть землю живильною вологою. Весна – то час пробудження та оновлення природи, сповнене краси та радості.
