Нещодавно я прочитала захоплюючу повість по дружбу хлопчика Сашка з вовком. Зі справжнім вовком Сіроманцем.
Автор любить природу. У творі він точно передає образи усіх героїв. Можливо, в образі Сашка він описував себе у дитинстві. Коли ми читаємо, то переживаємо разом з героями.
Хоч вовк був старим та сліпим, після зустрічі з Чепіжним, почалося справжнє полювання на Сіроманця. Тільки тоді, коли людина живе в гармонії з природою, вона відповідає взаємністю. Хлопчик сміливий, бо знає: тварини відчувають добрих та злих людей, тому ставляться до них по-різному. Сподобалось мені те, що в творі Сашко не боїться Чепіжного, відстоює свою думку, говорить йому правду. Він також співчуває сліпому Сіроманцю. Навіть відправився в далеку дорогу, бо мав надію та прагнув вилікувати зір вовка. Хлопчик щасливий, що люди верталися з ловів ні з чим, бо тварина врятувалася втечею.
Мене вразила відданість Сіроманця, адже він сам повернувся до Сашка, їхня чудова та незвичайна дружба.
Объяснение:
Проект Великого міського театру, так колись називався Львівський театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької, розробив талановитий польський архітектор Зигмунд Горголевський. Будівництво почалось у червні 1897 року, а 4 жовтня 1900 року відбулась перша оперна вистава.
Будівля призначена для проведення вистав. Зала глядачів може умістити 1002 особи, вона побудована у вигляді ліри, чотири яруси якої мають 44 ложі для глядачів.
Основою фасаду є складний портик, його ще називають парковий павільйон з колонадою. Він упирається на колони та потрійну аркаду на колонах, утворену рядом арок. Головний фасад має розділений горизонтальним муруванням перший ярус. У його нішах розташовані три входи. На краях другого ярусу головного фасаду розміщені дві сидячі алегоричні статуї: зліва жінка з маскою уособлює комедію, справа жінка з ножем – трагедію.
Це місце має досить багато відвідувачей,адже через таку красу просто не можливо пройти повз.