Я люблю своє місто.Воно приваблює мене в різні пори року.І весною,коли приємно дихати чистим, свіжим повітрям.І влітку коли бушує квітуча зелень.І восени ,коли сяє золотим вбранням.А взимку воно схоже на палац Сніжної Королеви.білосніжною ковдрою вкрила зима все навколо.все навколо стало білим.Дерева вдяглись у вишете діамантами вбрання.Стоять вони зачаровані .Білий пух сиплеться з неба і падає на землю,засипаючи білою пеленою.вулиці нашого міста побіліли,будинки сали схожі на крижані палаци.Іній на деревах переливається під світлом сонця.Зима снесла свої зміни.Скізь чути дзвінкий сміх дітей,що грають у сніжки ,катаються на ковзанах,лижах,санчатах.Із зимою приходять веселі свята. Приємно блукати по засніженим вулицям міста,коли малесенькі сніжинки лягають,як пух на твої долоні .
Не будь як більшість - не підкорись злу, Не варто забувати, ким був і хто ти є. Не думай про погане, не помічай хулу, Адже ти знаєш і сам - поганих людей не злічити. Про часу не думай, швидко пролетить, Один лише рік, і ти прийдеш додому.. . Але тільки - я на правильному шляху Ти будь.. . як ти був - спокійний і прямий. Ти дорослий, ти розумний... не слухай негідників, І сам таким не стань, як не було б важко. Адже чесний і сильний, ти смів зрештою - Таким і будь таким, як був, не стане незатишно. Знай - будинку чекаємо тебе і свято віримо ми, Що будеш ти добрим, щирим солдатом. Таким, що б міг стати опорою для країни . А для мене ти був і будеш милим братом! Так будь сильніше в нелегкий цей термін, Розумним і будь вірним, до слабким будь добрішим.. . Хоч армія, часом, страшний урок.. . Будь чесним, сильним ти. . Братику! Ти зумієш!как-то так)
