- Скажіть, будь ласка, якою мовою Ви зазвичай спілкуєтеся?
- Своєю рідною - українською.
- А Вам відомо, яких утисків зазнавала наша мова протягом багатьох століть?
- Так, звичайно, я дещо знаю про це. Взагалі дивно, що українська мова досі існує, адже наша країна перебувала під владою іноземних держав, які всіляко пригнічували як наш народ, так і нашу мову.
- Отже, Ви згодні з тим, що мова - не тільки засіб комунікації, але й б духовної самоідентифікації?
- Ви маєте рацію. Адже передусім через мову людина виявляє свою індивідуальність, духовність, культуру, ставлення до свого народу, до інших осіб і до світу...
- Я, як і Ви, вважаю, що відродження, розвиток і поширення української мови є визначальним чинником і головною ознакою ідентичности української нації та засобом самовираження кожного українця.
- Отже, ми з Вами однодумці. Дякую Вам!
- Навзаєм!
-Подумай, яка багата наша рідна мова.
-Дійсно, чого варті самі дієприслівники. Під час читання книжок, вони цілком захоплюють мою уяву.
-Деякі філологи пишуть про їх роль у мовленні великі праці. Дієприслівники мають дуже цікаві морфологічні ознаки.
-Які саме, а то я раніше цим не цікавилась?
-Для початку можна розглядати дієприслівники різних видів. Вони можуть бути доконаними і недоконаними.
-Як цікаво. А можеш навести приклад?
-Так, звичайно. Візьмемо для прикладу таке речення. Ховаючись від лисиці заєць моторно стрибав по лісу. Слово ховаючись, утворена від дієслова- ховатися і має недоконаний вид.
- Що ти ще можеш сказати про цей дієприслівник?
-Ще, можу додати, що цей дієприслівник має дійсне та неперехідне значення.
-А час якось впливає на морфологічні ознаки цього слова?
-Цікаве питання. Так, впливає. Наприклад, це слово в теперішньому часі, а у деяких випадках дієприслівники можуть бути в минулому часі. Тоді вони мають доконаний вид.
-Дякую, за ці знання. Я вважаю, що вони мені знадобляться на уроках рідної мови.
