У( прийменник, обставина) лісі( іменник, обставина), у(прийменник, обставина) парку(іменник, обставина), у(прийменник, обставина) сквері(іменник, обставина), всюди(прислівник, обставина) осінь( іменник, підмет) золотить(дієслово, присудок) траву(іменник, додаток) та(сполучник) дерева(іменник, додаток) вдягаючи(діє прислівник, підмет) їх(займенник) у(прийменник) розкішні(прикметник, означення) шати(іменник, додаток).
За метою висловлювання- розповідне
За емоційним забарвленням- неокличне
За будовою- просте
За наявністю другорядних членів- поширене
За головними членами- двоскладне
За ускладненістю- незнаю
МАбуть так
ответ:Послухаймо, закотилась; дивився; заглядає, світять; намалюй, падають.
Усний розбір
Послухаймо — дієслово, початкова форма — послухати, доконаний вид, перехідне, наказовий іб, 1 особа, множина, І дієвідміна, у реченні — присудок.
Закотилась — дієслово, початкова форма — закотитись, доконаний вид, неперехідне, дійсний іб, минулий час, жіночий рід, однина, І дієвідміна, у реченні — присудок.
Дивився — дієслово, початкова форма — дивитися, недоконаний вид, неперехідне, дійсний іб, минулий час, чоловічий рід, однина, II дієвідміна, у реченні — присудок.
Заглядає — дієслово, початкова форма — заглядати, недоконаний вид, неперехідне, дійсний іб, теперішній час, 3 особа, однина, І дієвідміна, у реченні — присудок.
Світять — дієслово, початкова форма — світити, недоконаний вид, неперехідне, дійсний іб, теперішній час, 3 особа, множина, II дієвідміна, у реченні — присудок.
Намалюй — дієслово, початкова форма — намалювати, доконаний вид, перехідне, наказовий іб, 2 особа, однина, І дієвідміна, у реченні — присудок.
Падають — дієслово, початкова форма — падати, недоконаний вид, неперехідне, дійсний іб, теперішній час, 3 особа, множина, І дієвідміна, у реченні — присудок.
Письмовий розбір
Дивився — дієсл., п. ф. дивитися, недокон. вид, неперех., дійсн іб, мин. час, ч. р., одш, II дієвідм., присудок.
Заглядає — дієсл., п. ф. заглядати, недокон. вид, неперех., дійсн іб, тепер, час, 3 ос., одн., І дієвідм., присудок.
Світять — дієсл., п. ф. світити, недокон. вид, неперех., дійсн іб, тепер. час, 3 ос., мн„ II дієвідм., присудок.
Объяснение:
