1. Мотря, дивлячись на нього та згадавши давнє, тихо плакала. 2. І Київ височів будинками стрункими, щодня дивуючи, чаруючи щораз; і серце вірило, що цвіт його цвістиме над світом і в світах незламний, як алмаз. 3. Як той сич насуплений, стояв він нарізно всіх, звісивши на груди важку голову, в землю потупивши очі – тільки коли-не-коли з-під насуплених брів посилав на людей грізний погляд. 4. Любка принесла дідові харч у клунку і стояла під гіллям груші, схиливши голову і підперши щоку долонею. 5. Доводилось у чужих людей косити, хліб заробляти, спини не розгинаючи, спочинку не знаючи... 6. ...Йде на чолі роти в кам’яних баскеттях, пірнаючи й виринаючи, як у хвилях.
На мою думку, оповідання "Дорогою ціною" — один із найкращих творів Коцюбинського. Адже тут сплелися воєдино і нещадна реальність життя, і романтичні пригоди героїв, і психологія стосунків різних персонажів.
Оповідання починається зі вступу, в якому автор дав історичне підґрунтя до пригод своїх героїв. Широкий показ умов життя і боротьби кріпаків за волю доводить, що не лише кохання штовхнуло Остапа і Соломію на втечу. Прагнення до волі передавалося українцям від покоління до покоління. Відомий шведський історик літератури А. Єнсен у 1918 році писав: "Письменник глибоко проникає в душу українського народу, добре знає його іб життя і характер".
Події твору Коцюбинського розгортаються у тридцятих роках XIX століття — за тридцять років до проголошення селянської реформи, яка скасувала кріпацтво. Однак кріпаччина в серцях сучасників Коцюбинського відгукувалася болючими ранами і кликала до нової боротьби проти гноблення. Детально зображуючи весь шлях утікачів, сповнений пригод і смертельної небезпеки, автор доводить, що життя дорівнює волі, а волю можна вибороти ціною людського життя. Виходить замкнене коло, вихід з якого — у спільній боротьбі всього народу. Адже придунайські плавні густо засіяні кістками поодиноких втікачів на шляху до волі — нехай і на чужині. Таких, як Остап і Соломія, здатних на все заради волі, було чимало серед українців. Я думаю, що в образах головних героїв оповідання автор узагальнив увесь поневолений український народ. А мужність і відчайдушність Остапа і Соломії у подоланні перешкод на шляху до волі символізують одвічне прагнення і найвищий ідеал українського народу.
коли ми з батьками їздили в карпати посеред дороги ми бачили маленьке джерело
На канікули мені задали прочитати книжку про хлопчика який жив у джунглях
одного разу до мене через вікно залетів джміль