оболонський, дез'інформація, інвентар, дзвякнути, зменшити, з'агітований, верб'я, серйозний,григорьєв, двох-ярусний, реміньчик,чотирма, уманьщина, онисьчин, бриньчати, доньчин, дит'ясла, миш'як, без ініціативність, священний,писар, тонший, різдвяний, фельд'єгер, звялити, різьбяр,ад'юнкт, В'ячеслав, мюзикл, досьє,дартанн'янівський, озвучте, духм'яний,призьба, зв'язок, каньйон, транс'європейський, конютюра, батальйон, перед ювілейний, шести-ярусний, торф'яний, курйоз, заїжджений, перевірмо, Воробйов, тьмяний, напів-охолоджений,цвірінчати, кеш'ю.
З першого дня життя людини – поруч мати. Вона доглядає, годує і допомагає пізнавати світ своїй дитині. Вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.
Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.
Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до
Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.
Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став тим, ким ти є.
ответ: З 1933 року і до сьогодні ця літера майже не вживається в українській мові, незважаючи на запровадження третього видання Українського правопису, випущеного в світ 1990 року. В ньому записано: “ Літера Ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно-запозичених і зукраїнізованих”. Далі подається перелік цих слів. Щодо власних назв іншомовного походження, у яких наявний етимологічний звук ґ, згідно з традицією вимовляється щілинний (фрикативний) звук (г). Вимова слів із звуком ґ) не є порушенням орфоепічної норми. Вважаємо, що запровадження літери Ґ сприятиме адекватному звучанню, милозвучності та звуковому багатству мови, тому її слід інтенсивніше вводити в практичне користування.
Объяснение: