Твір опис картини Глущенка "Зимовий ліс".Коли дивишся на картину Миколи Петровича Глущенка "Зимовий ліс", таке враження, що ти вийшов у сонячний зимовий день на узлісся або лісову галявину. На картині зображені дерева на фоні яскраво-блакитного неба. На передньому плані - вільний простір, тобто земля, вкрита снігом. З-за молодих берізок на середньому плані виглядають кілька сосен. Тіні дерев на чистому білому снігу здаються темно-блакитними з фіолетовим відтінком. Картина сповнена простором та сонцем, вона дуже світла та радісна. Важко повірити, що картину "Зимовий ліс" художник створив під час Великої Вітчизняної війни, у 1943 році - таким мирним здається цей пейзаж. До речі, цей талановитий художник був ще й успішним розвідником, він працював під агентурним псевдонімом «Ярема» і ще у 1940 році передав у Центр відомості про майбутній напад фашистської Німеччини на Радянський Союз.
Добрі вчинки мені роблять мої рідні. Мама з татом піклуються про мене, дбають, допомагають у навчанні. У школі вчителька навчає та підтримує мене, друзі спілкуються зі мною. Лікарі лікують мене, коли я захворію. Це все те добро, що роблять мені інші люди. Також хочу згадати про свою сестру Оленку, яка мені якось дуже до Одного разу ми разом каталися на велосипедах. Раптом я спіткнулася, впала і поранила коліно. Було дуже боляче. Я не могла підвестися. Оленка до мені. Я була їй дуже вдячна за це.
Якщо в тебе є друг, то ти ні в якому разі не повинен шукати будь-якої користі з вашого спілкування. За моє досить коротке, але і досить цікаве життя траплялося дуже багато людей, яких я вважала своїми друзями. Але пізніше я розуміла, що вони видавали себе за зовсім інших людей. І я розуміла, що це не ті люди, з якими я б хотіла спілкуватися протягом мого життя. Зараз є дуже багато людей, з якими я можу дуже весело проводити час. Але справжня подруга в мене тільки одна. І хоч я знаю її не так вже і довго, але можу бути на сто відсотків впевнена, що вона мене ніколи не зрадить, незалежно від того, що би я їй сказала. Ця людина ніколи не залишить мене коли мені буде погано, з нею я завжди поділюся своєю радістю або невдачею, з нею я так само весело можу картати свій вільний час. Саме ця людина, після батьків, звичайно, надає мені впевненості в нашому зовсім нелегкому житті. Саме тому я вважаю, що без друзів на світі було б дуже сумно
