Відповідь:
Люди протягом довгого років задаються воістину вічним питанням: чи дійсно щастя полягає в грошах? Фахівці в економічній сфері, запевняють, що справа вколичестве.
Іншими словами, чим більше грошей у людини, тим счастливее він себе відчуває. Адже від того скільки грошей від покупки одержить продавець, або від того скільки заощадить покупець, залежить ступінь задоволення цих людей
Інші дослідники затверджують, що недостача або надлишок коштів може негативно вплинути на людей схильних до депресії. Так відомо чимала кількість випадків, коли своє життя закінчували самогубством не тільки люди небагаті або нужденні, а люди дуже й дуже навіть успішні. Таким чином, схильні до зневіри й депресивного стану й богатые, і бідні люди, а видужання й вихід із цього стан відбувається завдяки підтримці близьких і люблячих людей або силі характеру, а зовсім не за до грошей
Психологи також займаються дослідженням цього питання багато років. Вони затверджують, що якщо ставитися до грошей, проявляючи почуття міри, вони цілком можуть зробити людини щасливим. Адже якщо людина жила в непроглядній убогості досить довгий час, а після перейшов так сказати в середній клас, статок навряд чи зможе йому нашкодити
чиВірно твердження, що за гроші щастя купити не можна? Якщо правильно витрачати гроші, вони можуть принести користь і зробити кого – небудь щасливим. Найчастіше нам здається, що ми відчуємо себе счастливее при покупці нової дорогої машини, колекційного вина, сучасної плазменной панелі, а коли проходить задоволення від володіння цими матеріальними цінностями, нам здається що ми просто купили не ту модель авто або телевізора. Але ж справа в тому, що радість від придбання притупляється й нічого не залишається усередині крім порожнечі
Куди краще радуватися життю, витрачати засоби на подорожі, вечірки або пікніки із друзями, вкладати гроші у свій саморозвиток, робити подарунки рідним і близьким людям. Психологи провели дослідження й визначили, що ж насправді робить людей щасливими?
Виявилося, що щасливі люди в першу чергу відзначають у якості головного свого багатства – міцну родину, вірних друзів, а зовсім не гроші
Такі люди намагаються насолоджуватися життям і більше думати про гарні речі, не заздрити. Адже в них і так є все, що потрібно саме їм для щастя
Пояснення:
ответ:Хрещатик - головна вулиця Києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь Володимир Великий хрестив свою родину. Мабуть, саме так виникла назва вулиці, Алі згідно іншої версії, назва походить від Хрещатого Яру (місцини, що перехрещена ярами). Довжина Хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. Проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. По лівому боку Хрещатика уздовж Хрещатика простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.Як повноцінна вулиця Хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. Першим почали забудовувати ділянки в районі Європейської (Кінної) площі. Будівництво велося переважно по правій стороні до вулиці Прорізної. Потім будівництво перейшло на ліву сторону вулиці. У той час Хрещатик забудовувався переважно житловими будинками, за винятком першого київського театру - садиби, побудованої по проекту А. Меленского. Саме тому вулиця якийсь час називалася Театральною. До кінця 1873 року забудова вулиці досягла Бессарабської площі. До 1869 року головна вулиця Києва звалася КХрещатицькою, а потім була перейменована в Хрещатик. Аж до Великої Вітчизняної війни Хрещатик був забудований 4- поверховими будинками, а його ширина була приблизно 35 метрів.В 1851 році на Хрещатику побудували перший великий кам'яний будинок для дворянських губернських зборів. Автором проекту був архітектор А.В.Беретті. По проекту цього ж архітектора в 1838-1942 рр. був збудований будинок Інституту шляхетних панночок. У той час торгоівельне та промислове життя Києва було зосереджене на Подолі. В міру того, як розростався й забудовувався Хрещатик, він переймає в Подолу естафету й стає центром ділового життя міста.Вже до кінця 19 століття Хрещатик представляв із себе повністю забудовану вулицю. Тут було безліч магазинів, банків, різних контор. В 1892 році по Хрещатику була прокладена перша в Російській імперії лінія електричного трамвая, що з'єднувала Хрещатик з Подолом. На початку 20 століття на розі Хрещатика й вул. Прорізної по проекту відомого архітектора В. Городецького був збудований Будинок Російського страхового суспільства. В 1914 р. по проекту П.С.Андрєєва був побудований Пасаж, що полягає із двох паралельних корпусів, з'єднаних воротами, які утворювали проїзд. Будинок Пасажу був зруйнований під час Другої світової війни, а в післявоєнні роки його реконструювали. Приблизно в це ж час будуються будинки, які й зараз належать до визначних пам'яток Києва - Бессарабський критий ринок табудинок Купецьких зборів (Національна філармонія України).Вже на початку 20 століття будинки на Хрещатику мали водопровід, каналізаційну систему, газ та електричне освітлення. У радянський час активніше всього реконструювався Хрещатик у період з 1936-1941 рр. За цей відрізок часу трамвайні рейки розібрали, проїжджу частину заасфальтували, а по Хрещатику пустили більш сучасний вид транспорту - тролейбус. По обидві сторони вулиці висадили дерева й встановили ліхтарі. У нижніх поверхах будинків, як правило, розміщалися магазини - їх приміщення були повністю реконструйовані й відремонтовані. Саме тоді на Хрещатику з'явився Центральний універмаг. В результаті цих робіт, Хрещатик перетворився в кращу вулицю Києва, на якій зосередилися адміністративні установи, найкращі готелі Києва, магазини, театри й кінотеатри.Найтрагічніший час для Хрещатика настає в роки Великої Вітчизняної Війни, коли вибухають заряди, закладені НКВД. У результаті цих вибухів і пожеж центр Києва вигорів практично повністю. Відразу ж після звільнення Києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи. В 1948 році починається втілення в життя генерального плану відновлення Хрещатика, який був запропонований групою відомих архітекторів. Згідно із проектом, Хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. Саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. При забудові Хрещатика архітектори намагалися виграшно з'єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. На місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі "сталінського ампіру", які дуже вдало вписалися в образ нового Хрещатика. Зміні піддалася й головна площа Києва, яка зараз зветься майдан Незалежності.У ці дні кияни й гості міста можуть неквапом прогулюватися по Хрещатику, тут влаштовуються різні змагання, вікторини, на Хрещатику проходить і пісенний турнір, який транслюється в прямому ефірі, "Караоке на майдані", часто можна почути мелодії у виконанні волинки, кобзи, бандури. У теплу пору року можна відпочити, присівши на одну з лав, у розташовані вздовж Хрещатика, у тіні каштанів.
Горіх (гор'іх) 5 б, 5 зв,