відповідь:
люди кожен день роблять добрі вчинки, і деякі з таких вчинків вважаються героїчними. наприклад, взяти додому з вулиці цуценя або кошеня - це, звісно, добрий вчинок, але не героїчний. а от врятувати людину під час пожежі - вчинок, безумовно, героїчний. де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним?
на мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. рятуючи того, хто тоне, ризикуєш утонути сам, а рятуючи людей з палаючого будинку, ризикуєш згоріти. мабуть, саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій.
ті, хто під час другої світової війни ховав у себе єврейськіх дітей або поранених бійців, ризикували бути розстріляними разом зі своїми родинами. одже, коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі добрі вчинки, їх можна назвати героями.
також я вважаю героями тих, хто робить добрі вчинки, дуже багато зусиль. наприклад, життя матері терези - суцільний подвиг. на мій погляд, дослідники, що добиралися до найвіддаленнішіх куточків планети, - теж герої.
українцям?”
Український народ – один з найбільших європейських народів, який доводив свою велич протягом тривалого часу. Весь цей час ми перебували між різними цивілізаціями, наш вибір представлявся дуже складним, оскільки український народ завжди всім заважав і його хотіли знищити. Тим не менш, велич підтвердилася в тому, що наш народ зміг вижити, зміг стати достатньо сильним для створення власної великої держави. У той же час Україна сьогодні далеко не є достатньо сильною, щоб протистояти агресору. Ми бачимо, що з порушенням наших прав ми нічого не можемо вдіяти і часто звертаємося за до до інших країн. Держава складається з людей, тому головними винуватцями такої складної ситуації є самі українці. Чого ж нам всім не вистачає, щоб побудувати по-справжньому сильну країну?
Я думаю, що більшості людей у нашій країні не вистачає стратегічного мислення. За весь час існування новітньої незалежної України нам нав’язувалися невірні стереотипи, які українці чомусь приймали на віру і відстоювали повсюдно. Замість того, щоб думати власною головою, співвідносити факти і реальність,
