Я думаю, що кожна людина хоча б раз у житті читала якусь книгу. Деякі навіть мають у себе вдома невеликі бібліотеки. А вони в свою чергу складаються з улюблених книжок людини, тобто з тих, які їй до душі. Мені подобається читати, адже в цей час ти можеш покинути у якийсь інший вимір, де ти можеш уявити усе таким, яке тобі до душі. Часто читаючи книжки ми знаходимо цікаві запитання. Можливо якісь нові слова, чи щось, що ти не розумієш. Після цього, я обов'язково шукаю відповіді на це запитання. Можливо питаю у батьків, або шукаю в інтернеті. Часто людина стикається з такими книжками, що запам'ятовуються назавжди. І про них ми будемо розповідати своїм дітям, внукам, або навіть правнукам.
Мабуть, древнім людям було важко жити не тільки тому, що навколишні умови змушували їх постійно знаходитись у стані напруження, хвилюватися через своє житло та їжу, оберігатись від ворогів. Найгірше в їхній ситуації те, що вони не мали досвіду, який би їм могли передати предки і який можна було б використати, аби не повторювати чужих помилок. Людина ж, яка живе сьогодні, має можливість звернутись за знаннями до численних довідкових джерел, адже з покоління в покоління їхня кількість невпинно росте: відкриваються нові горизонти, доповнюються інформацією уже відомі дані. У нас є все для розвитку, і що найголовніше — досвід попередніх поколінь.
Твердження «Без минулого немає майбутнього» — це чиста права. Хоча часто люди кажуть, що на те, що сталось, зважати не варто. Про минулі події треба забути, аби дати місце новим споминам. Я вважаю, що всі ті речі, які нас оточують і з нами трапляються, є наслідком попередніх життєвих процесів. Отже, ми безпосередньо залежні від нашого минулого — хочемо це прийняти чи ні.
Розглянути головну тему твору можна через призму побутових ситуацій. До прикладу, ніхто з сьогодні живих чи існуючих раніше людей не зміг народитись, якби не низка процесів та збігів у минулому. Без моїх батьків не було б мене, без дідуся і бабусі не народився би мій тато. Цей ланцюжок безкінечний з точки зору людського життя.
Для того, аби покращувати умови свого проживання, ми мусимо користуватись порадами наших попередників, які вже брались за цю справу і зробили певні висновки. Сьогодні у вільному доступі є численні архіви та музеї, які, однак, втрачають свою популярність. Такий перепад інтересу до історичних цінностей, залишених нашими предками зумовлюється конкретним фактом. Він полягає у тому, що люди сучасності не бажають оглядатись назад, а планують своє існування з розрахунком на майбутнє.
Зрештою, не можна забувати, що кожен наш крок, дія та вчинок мають свої наслідки. І все, що відбувається навколо нас в цей момент, так чи інакше пов’язано з тим, чим ми займались раніше. Тому, поставши перед вибором, варто задуматись про його наслідки і багато разів усе проаналізувати. Адже навіть найменша втрата в часі може абсолютно змінити наше життя.