Відповідь:
Шкільна родина
Ми всі - дружна шкільна родина. Школярі люблять свою школу і поважають учителів, які в ній працюють. Учні в шкільній родині почуваються єдиним цілим, спільно здобувають перемоги і долають проблеми. Школярів поєднує взаємна повага, бажання в тяжку хвилину підтримати товариша або порадіти його успіхам. Як і в звичайній родині, в учнів є шкільна мама - класний керівник, яка веде дітей у доросле життя. Вона завжди намагається пояснити, що діти тоді стають успішними, коли вони разом, коли відчувають плече один одного. Тоді це і є справжня шкільна родина.
Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покапувало. (М. Олійник)
Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. (Я. Баш) Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий. (О. Досвітній)
Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво. (Леся Українка) Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу. (О. Гончар)